Фразеологічні звороти, які не мають лексичних відповідників (семантичний, прагматичний та культурологічний аспекти) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬЗахист відбудеться "10" травня 2005 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. У дисертаційній роботі досліджуються фразеологічні одиниці російської мови, які не мають лексичних відповідників. Виявляється специфіка їх семантики і прагматики у порівнянні зі словами та фразеологічними зворотами інших типів. Доводиться вплив інтеркультурних, національно-культурних та гендерних факторів на формування значень фразем і їх сприйняття та інтерпретацію.Констатувався факт наявності зворотів, які не мають відповідників у системі слів, і зверталася увага на своєрідність їхньої семантики і прагматичного потенціалу (роботи А.М. Разом з тим, дослідження саме таких зворотів може стати в нагоді для пояснення багатьох мовних феноменів, особливо тих, які все ще залишаються загадкою для лінгвістів. Звороти, які не мають лексичних відповідників, з одного боку, наближаються до лексичних одиниць, оскільки функціонують у мові паралельно з ними, беруть участь у номінації не на правах периферійних одиниць, синонімічних уже існуючим, а як єдині назви відповідних реалій. Відповідь на питання про те, який спосіб номінації реалії обрав мовний колектив - тільки слово, слово і фразеологічний зворот чи тільки фразеологічний зворот, сприятиме осмисленню і когнітивних, і прагматичних аспектів мови. Актуальність теми дисертаційного дослідження пояснюється важливістю і необхідністю виявлення семантичних, прагматичних та культурологічних особливостей ФО, які не мають лексичних відповідників, відсутністю цілісного уявлення про когнітивні характеристики зворотів названого типу, їх роль у формуванні мовної картини світу, специфіку виконання мовних функцій у порівнянні зі словами.У дисертаційній роботі фразеологічний зворот (фразеологічна одиниця, ФО, стійке словосполучення, фразеосполучення, фразема, фразеологізм) інтерпретується як усталене в складі і структурі, відтворюване, предикативне чи непредикативне сполучення слів, яке характеризується в більшому чи меншому ступені цілісністю та ідіоматичністю значення. Дослідження специфіки значення ФО аналізованої групи засвідчує її перехідний характер: відсутність відповідників у лексичній системі, з одного боку, зближає одиниці цієї групи зі словами (розгорнутий опис їхнього значення нагадує перелік ознак у словниковій дефініції), а з іншого боку, - з фраземами (наявність двох, трьох і більше компонентів тощо). Доводиться, що дослідження фразем, які не мають лексичних відповідників, в аспекті перехідності необхідне не тільки для виділення основних факторів перехідності, які визначають їхній статус у мовній системі, але і для виявлення ознак, що відмежовують ці ФО від слова, словосполучення, речення за категоріальними, семантичними, соціокультурними характеристиками і т. ін. Фраземи, співвідносні за семантикою зі словосполученням, розподіляються на кілька груп залежно від того, яке словосполучення є достатнім для тлумачення їхніх значень. Специфіка категоріально-граматичної віднесеності ФО, які не мають лексичних відповідників, залежить від таких факторів: типу ознаки, номінованої зворотом, ступеня цілісності значення і сем, які експлікуються у визначенні.