Фразеологічні звороти, які не мають лексичних відповідників (семантичний, прагматичний та культурологічний аспекти) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукКонстатувався факт наявності зворотів, які не мають відповідників у системі слів, і зверталася увага на своєрідність їхньої семантики і прагматичного потенціалу (роботи А.М. Разом з тим, дослідження саме таких зворотів може стати в нагоді для пояснення багатьох мовних феноменів, особливо тих, які все ще залишаються загадкою для лінгвістів. Звороти, які не мають лексичних відповідників, з одного боку, наближаються до лексичних одиниць, оскільки функціонують у мові паралельно з ними, беруть участь у номінації не на правах периферійних одиниць, синонімічних уже існуючим, а як єдині назви відповідних реалій. Відповідь на питання про те, який спосіб номінації реалії обрав мовний колектив - тільки слово, слово і фразеологічний зворот чи тільки фразеологічний зворот, сприятиме осмисленню і когнітивних, і прагматичних аспектів мови. Актуальність теми дисертаційного дослідження пояснюється важливістю і необхідністю виявлення семантичних, прагматичних та культурологічних особливостей ФО, які не мають лексичних відповідників, відсутністю цілісного уявлення про когнітивні характеристики зворотів названого типу, їх роль у формуванні мовної картини світу, специфіку виконання мовних функцій у порівнянні зі словами.У дисертаційній роботі фразеологічний зворот (фразеологічна одиниця, ФО, стійке словосполучення, фразеосполучення, фразема, фразеологізм) інтерпретується як усталене в складі і структурі, відтворюване, предикативне чи непредикативне сполучення слів, яке характеризується в більшому чи меншому ступені цілісністю та ідіоматичністю значення. Дослідження специфіки значення ФО аналізованої групи засвідчує її перехідний характер: відсутність відповідників у лексичній системі, з одного боку, зближає одиниці цієї групи зі словами (розгорнутий опис їхнього значення нагадує перелік ознак у словниковій дефініції), а з іншого боку, - з фраземами (наявність двох, трьох і більше компонентів тощо). Доводиться, що дослідження фразем, які не мають лексичних відповідників, в аспекті перехідності необхідне не тільки для виділення основних факторів перехідності, які визначають їхній статус у мовній системі, але і для виявлення ознак, що відмежовують ці ФО від слова, словосполучення, речення за категоріальними, семантичними, соціокультурними характеристиками і т. ін. Фраземи, співвідносні за семантикою зі словосполученням, розподіляються на кілька груп залежно від того, яке словосполучення є достатнім для тлумачення їхніх значень. Специфіка категоріально-граматичної віднесеності ФО, які не мають лексичних відповідників, залежить від таких факторів: типу ознаки, номінованої зворотом, ступеня цілісності значення і сем, які експлікуються у визначенні.Дослідження мовної картини світу показало, що, виконуючи нарівні з ЛО номінативну функцію, аналізовані звороти демонструють інший шлях позначення реалій, ніж слова. Торкаючись практично всіх сфери життя, ФО обраної для аналізу групи дозволяють досить повно схарактеризувати відповідні фрагменти МКС. ФО ефективніше виконує функцію вираження почуттів, емоцій і оцінок, і це пояснюється тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти МКС, повязати різні концептосфери, представити додаткову інформацію, яка деталізує обєкт. Дослідження показало якісні денотативно-референтні відмінності фразем досліджуваної групи від лексичних одиниць та від фразем, які мають лексичні відповідники, які полягають у більшій інформативності семантики ФО порівняно зі словами: фразеологічні звороти на відміну від ЛО позначають або ознаку разом з її носієм, або ситуацію, в якій виявляються ті чи інші якості субєктів. Інформація гармонійного плану представлена словосполученнями, що відбивають відношення, які існують у реальному світі і не суперечать логіці його сприйняття.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ