Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект - Автореферат

Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспектЛінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес дослідників до вивчення національно-культурної специфіки фразеологізмів (Є.М. Такі дослідження сприяли формуванню наприкінці XX століття самостійного напряму в лінгвістиці - лінгвокультурології (Н.Д. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України «Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної систем германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти», що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 27 січня 1997 року), та в рамках науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету «Взаємодія одиниць різних рівнів мови та мовлення» (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №6 від 30 січня 2000 року). Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: · визначення особливостей семантичної організації фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові; Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних положень і висновків у курсах загального мовознавства (розділи «Мова і культура», «Мова та історія», «Проміжні рівні мови»), лексикології німецької мови (розділи «Лексико-семантична система мови», «Фразеологія»), у спецкурсах, присвячених проблемам мовної еволюції, ономастики, лінгвокультурології, у практиці викладання німецької мови, лінгвокраїнознавства, перекладу, а також у лексикографії та фразеографії при укладанні фразеологічних і загальних одно - та двомовних словників.Спроби проаналізувати специфіку значення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом не можна вважати ефективними без точного визначення семантичної структури ФОТК. Денотативний, граматичний і функціонально-стилістичний блоки є обовязковими елементами семантичної структури ФОТК, у той час як інші блоки мають факультативний характер. За Т.В.Мітіною виділяємо три типи семантичної значущості топонімічного компонента: 1) імпліцитний, характерний для семантично монолітних ФОТК («20% від загальної кількості досліджуваних ФОТК), 2) напівімпліцитний, властивий ФОТК, мотивованість значення яких має елементно-компонентний характер («3%) і 3) автономний, що поєднує ФОТК, в яких топонімічний компонент є семантично самостійним («19%). Географічна назва в усіх своїх характеристиках поєднує позамовні (фонові) знання, асоціації, уявлення про назву та обєкт (за яким закріплений топонім), а також наявну лінгвістичну інформацію про топонім (М.В. У дослідженнях фразотвору німецької мови фразотворчий процес прийнято аналізувати з урахуванням трьох основних моментів: 1) мотивації мисленнєвої і/або емотивної інформації, яка підлягає реалізації у фразеологічній одиниці; 2) дериваційної бази - вихідної матеріальної форми, завдяки якій відбувається матеріалізація значення фразеологізму; 3) позамовної ситуативної сфери, що служить поштовхом для появи фразеологічних одиниць (О.Д.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні лінгвокультурологічних особливостей утворення ФОТК у німецькій мові, в установленні системного характеру культурологічного компонента значення фразеологізмів, його взаємодії з іншими компонентами семантичної структури номінативних одиниць, а також у визначенні способів і механізмів відтворення, збереження та передачі культурної інформації у фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом. Використання лінгвокультурологічного підходу до вивчення проблем національно-культурної семантики мовних одиниць дало підставу для спростування тверджень про повну асемантичність власних назв, що дозволило детальніше дослідити семантичну структуру топонімів як особливих лінгвокультурних знаків, проаналізувати можливості її перебудови під впливом культурних конотацій, а також визначити провідну роль топонімічного компонента в передачі культурної інформації при створенні фразеологізмів. Актуалізація культурологічного й емотивного блоків є передумовою для перебудови семантичної структури топоніма й відповідно до зміни його функції індивідуалізуючої ідентифікації на характеризуючу, що зумовлює семантичне та функціональне зближення топоніма з загальною назвою. Аналіз структурних і семантичних видозмін фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом уможливив висновок про змінний характер культурологічного компонента значення, який залежить від мовних механізмів змін і від позамовних чинників. Перспективним вбачається лінгвокультурологічний аналіз досліджуваних одиниць у текстах різних жанрів і розробка принципів лексикографічної репрезентації культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом.

Основний зміст роботи