Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукПрацю виконано на кафедрі теоретичної і прикладної лінгвістики та української філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Стишов Олександр Анатолійович, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, головний науковий співробітник відділу інформатики. Потебні НАН України, провідний науковий співробітник відділу російської мови; кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, доцент Гнатюк Ірина Святославівна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу лексикології та лексикографії, заступник директора з наукової роботи. Захист відбудеться «19 » квітня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 Інституту мовознавства ім.Ці зміни насамперед позначилися на мові засобів масової інформації, які фіксують нові явища в суспільних процесах, виступають дієвим каналом формування громадської думки, виховання мовних смаків та ін. Стишов та ін.) стверджують, що розвиток лексикону тієї чи іншої мови повязаний із взаємодією таких різноспрямованих процесів: інтернаціоналізація - націоналізація, інтелектуалізація - демократизація, активізація - пасивізація. Увагу сучасних теоретиків-фразеологів спрямовано на розвязання таких актуальних проблем: співвіднесення новоутворення з неологізмом, визначення звязку між неологізмом і оказіоналізмом, маркування неологізмів у словниках, роль у неофразеології жаргонних (сленгових) одиниць, професіоналізмів, галузевих термінів. Таких словників, на жаль, в українському мовознавстві бракує, що гальмує процес вивчення неофразеологізмів на сучасному етапі. Матеріалом дослідження виступає власна картотека інноваційних і трансформованих фразеологізмів, яка нараховує понад 800 одиниць, виявлених методом довільної вибірки з текстів українських газет («Вечірній Київ», «Голос України», «День», «Молодь України», «Україна і світ сьогодні», «Україна молода», «Столиця», «Хрещатик» та ін.), журналів («Політика і культура», «Дивослово», «Музеї України», «Перець»), українськомовних програм різних станцій українського радіо й каналів українського телебачення (за період із 1985 р. до сьогодні).«Широке» розуміння фразеології охоплює поняття фразеологізм як усталене сполучення слів із граматичною структурою словосполучення або речення, якому властиві такі визначальні параметри фразеологічності, як стійкість, відтворюваність та експресивність. Серед неологізмів вирізняють: (1) власне неологізми, новизна форми яких поєднується з новизною змісту; (2) трансномінації, у яких поєднано новизну форми слова чи висловлення зі значенням, що вже передавалося раніше іншою формою; (3) семантичні інновації, або переосмислення (для нового значення використано форму, наявну в мові). Узагальнюючи погляди українських і зарубіжних неологів, розглядаємо неологізм, зокрема й фразеологічний, як родове поняття з трьома видовими - узуальним неологізмом, який зафіксований словниками нових слів і виразів та характеризується частотним уживанням (на наш погляд, такі мовні одиниці мають зайняти законне місце в загальномовному словнику), новоутворенням, яке постає в мас-медійному дискурсі й характеризується спорадичним уживанням, оказіоналізмом, або індивідуально-авторським неологізмом, сформованим на основі наявного в мові слова або словосполучення, іноді з порушенням мовної норми, та зорієнтованим на певний контекст. В основу класифікації аналізованих мовних одиниць покладено такі критерії: - ступінь новизни, що визначається самою системою мови: (а) абсолютні (сильні) неологізми, що виникли на основі наявних у мові вільних словосполучень; (б) відносні неологізми - слова/сталі вирази, які в останні роки (або на певному часовому відрізку) актуалізувалися, зберігши при цьому попередній смисловий та функціонально-стилістичний зміст; актуалізовані слова/вирази, які раніше існували в мові, але на сучасному етапі переосмислилися; зовнішні (з інших мов) та внутрішні запозичення. функціональне призначення, пор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ