Аналіз ролі та місця Франциска Скорини в історії слов"янського книговидання. Перспективи повернення до наукового обігу праць М. Возняка, О. Колесси, О. Яремченка, І. Огієнка, І. Свєнціцького, П. Зленка, присвячених Франциску Скорині та його виданням.
При низкой оригинальности работы "Франциск Скорина за публікаціями вчених української діаспори 1920-х років", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Франциск Скорина за публікаціями вчених української діаспори 1920-х роківВозняк поділяв поширені в тогочасному скоринознавстві гіпотези щодо дати народження діяча - «коло 1490 р., якщо взяти під увагу, що в 1504 р., коли записався на краківський університет, мусів мати найменше 14 літ», і підрахував таким чином, що на час випуску першої книги Скорина «мав не менше, ніж 27 літ і в такім віку або трохи старшим уявляє його портрет з 1517 р.» [2, с. Возняк коротко розповідає про Скорину, його діяльність, наголошуючи на тому, по-перше, що у Вільні той «заложив свою друкарню», а по-друге, що Біблія Скорини розповсюджувалася в українських землях не тільки в празьких і віленських виданнях, але й в українських «відписах». Більше того, Яремченко наголошував на приналежності діяльності Скорини до української культури, та навіть більше, не виключав можливості українського походження Скорини (!), «адже може бути українець, наприклад, з Петербурга, коли він там народився». Щоправда, далі автор все-таки погоджується, що Скорина належав обом народам - білоруському і українському, а видання його поширювались і в Білорусі, а «ще в більшій мірі на Волині, в Галичині і навіть далекій Угорській Україні» [13, с. Наприклад, автор книги впевнено називає цей підрозділ «Перший «руський» друкар», хоча навряд чи Скорина сам друкував - скоріше був перекладачем, видавцем у сьогоднішньому розумінні, організатором видавничого процесу: неодноразово сам вказував, що «повелів тиснути»; родину, в якій народився Скорина, названо міщанською купецькою православною родиною, хоча імя Франциск давало підстави деяким дослідникам вважати його католиком, та й знання латини, на якій велася освіта в Краківському університеті, треба було засвоїти ще до вступу; причина, через яку Скорина не міг отримати в Кракові ступінь доктора медичних наук, за Огієнком, - там медицина «зле викладалася»; насправді, як було встановлено ще А.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
