Міжнародне становище країн Західної Європи в ХV ст. та роль Людовіка ХІ в утвердженні Франції на світовій арені. Біографічні відомості та становлення характеру монарха та політичний аспект його правління. Економічні питання в міжнародній політиці країни.
Звертаючись до історичних подій другої половини XV століття, повязаних із історією Європи, і насамперед Франції, не можна обминути увагою роль французького короля Людовіка ХІ. Слід зазначити, що тема даного дослідження має на меті показати роль Франції у міжнародних відносинах періоду правління Людовіка ХІ, вплив його політичних рішень на хід європейських подій, адже не варто забувати, що час правління французького короля припав на тяжкий післявоєнний період - закінчилася Сторічна війна. Тема даного дослідження актуальна тим, що дає можливість дізнатися більше про ще одного з французьких королів династії Валуа, зазирнути в таємниці політичних інтриг, що відбувалися заради наживи та загарбання земель. Історію Франції взагалі і коротку біографію та політичну діяльність французького короля Людовіка ХІ подають загальні підручники з історії середніх віків, деякі монографії, присвячені історії Франції та загальнонавчальні енциклопедії останніх років видання. Безумовно було б цікавим знайомство з оригіналами документів періоду, що розглядається, які дозволили більш чітко зрозуміти всі тонкощі тогочасної політичної ситуації в Європі та участь у ній Франції, а також внутрішньополітичну ситуацію в самій країні, яка безумовно впливала на загальний хід подій.За виключенням разташованого на півдні Неаполітанського королівства, Апеннинський п-ов був поділений на багато дрібних міст - держав, майже повністю незалежних як від імператора, так і від папи римського. В цей період відбувалося значне расширення більш великих держав за рахунок дрібних, і до 1494 р. залишилося лише пять великих держав й ще менше міст - держав. У 1438 р. був обраний королем зять Сигізмунда з роду Габсбургів, герцог Альбрехт II Австрійський (1397-1439), з цього моменту династія Габсбургів правила імперією до закінчення її існування (1806). Максиміліан став королем Римським (1493) й імператором Священної Римської імперії (1508) й керував до 1519 р. Він реформувати імперські інститути, поділив імперію на 10 округів або районів для зручності оборони й збирання податків. Розглянувши політичну ситуацію в країнах, що були безпосередніми сусідами Франції, слід згадати найголовнішого з яким Франція напередодні вела війну, що тривала аж цілих сто років.Для розуміння деяких політичних дій та вчинків з боку французької держави обовязково слід зрозуміти особистісні риси характеру людини, що стояла на чолі цієї держави, бо від її волі залежала доля багатьох людей. Людовік, який справедливо вважався одним з найвидатнішим королів Франції, був людиною дуже даровитою, але дуже злобним, злопамятним й підступним. Ще в юності він був неперевершеним майсторм притворства і мав славу ловкого інтригана. Перший свій заколот проти батька він здійснив у 1340 р., коли йому ще не було дванадцяти років, і надалі не один раз бажав скинути його з престолу. Така Людина, як Людовік , що був майже облишений лицарських якостей, здатний до того ж на будь-яке лукавство та зрадництво, визивав у Карла презирство.Головною метою політики Людовіка ХІ було збирання всіх французьких земель під своєю владою. Досягнути цієї мети було неможливо без перемоги над його колишнім рятівником герцогом Бургундським, який був наймогутнішим з удільних князів в роді Валуа. Окрім герцога Бретанського Франциска та Карла Сміливого до неї увійшли граф Сен - Поль, герцоги Лотарингський та Бурбонський, позашлюбний син герцога Дюнуа, герцог Калабрійський Жан (син герцога Анжуйського Рене), а також дрібні південні володарі - герцог немурський, граф Арманьяк та сеньйор Альбре. Аналізуючи причини виникнення подібних міжусобних воєн, Енгельс писав: "Як можна було уникнути конфліктів в епоху пізнього середньовіччя, коли ленні відносини в усіх землях утворювали заплутаний клубок прав і обовязків, дарованих, відібраних, знов поновлених, задавнених, змінених або яким-небудь іншим способом обумовлених,-клубок, який ніяк не можна було розплутати? Карл Сміливий, наприклад, був в одній частині своїх земель ленником імператора, в іншій - ленником короля Франції; з другого боку, король Франції, його сюзерен був у той же час в певних областях ленником Карла Сміливого, свого власного вассала.Після закінчення Столітньої війни та приєднання півдня, при Карлі VII (1422 - 1461 рр.) і особливо при Людовіку ХІ відбувалося відродження економіки Франції. На відбудову зруйнованого війною сільського господарства, ремесла та торгівлі, налагодження економічних та політичних звязків було справою важкою та довготривалою. Економічна політика Людовіка ХІ сприяла пожвавленню ремесла й торгівлі, подальшому розширенню економічних звязків. В кінці XV ст. на ярмарках Фрінції торгували сукнами з Нормандії, Бері, Пуату та Лангедоку, полотнами з Фореза, Божоле, Роане, та Брес, хутровими виробами з Парижу, Ліоне, Жеводана та Альбіжуа, різноманітними виробами з Парижу і т.д. Ремесло відродилося швидше; до того ж Людовік, прагнучи до розвитку економіки країни, покровительствував міському ремеслу, металургії та металообробці, книгодрукуванню, виробницт
План
Зміст
Вступ
1. Міжнародне становище країн Західної Європи у другій половині XV ст.
1.1 Політична ситуація в Західній Європі
1.2 Франція в другій половині XV ст.
2. Роль Людовіка ХІ в утвердженні Франції на міжнародній арені
2.1 Біографічні відомості та становлення характеру ЛЮДОВІКАХІ
2.2 Франція в міжнародних відносинах за правління Людовіка ХІ. Політичний аспект
2.3 Економічні питання в міжнародній політиці Франції
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
