Розвиток державної системи Франції: еволюція III республіки, IV республіка та Конституція 1946 р., конституційні реформи, V республіка та Конституція 1958 р. Франція має широку мережу зовнішньоекономічних зв’язків, інвестує значні капітали в економіку інш
Північні райони Франції, які були театром військових дій, були розорені, а репараційні платежі лише частково могли відшкодувати витрати по їх відбудові. Франція, яка до війни була країною-кредитором, перетворилася на країну-боржника. Лівий блок обєднав радикалів, соціалістів, радикал-соціалістів та деякі інші партії та групи, їхніми гаслами були: восьмигодинний робочий день, політична амністія, соціальні реформи, миролюбна зовнішня політика і т.д. Уряд Народного фронту провів низку важливих демократичних заходів: розпустив деякі фашистські організації, провів націоналізацію деяких галузей воєнної промисловості, заборонив приватну торгівлю зброєю, встановив сорокагодинний робочий тиждень з одночасним підвищенням заробітної плати, оплачену відпустку (чотирнадцять днів), визнав колективний договір, виділив кредити селянству і ремісникам. Незважаючи на характерні для Третьої республіки урядові кризи і відставки кабінетів у державному механізмі Франції в цей час відбувалося подальше посилення ролі уряду і його керівника-голови ради міністрів.Глава держави - президент, котрий обирається всезагальним прямим голосуванням строком на 7 років. Законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з двох палат: Національних зборів та Сенату. Національні збори обираються за мажоритарною системою в 2 тури строком на 5 років. Складаються з 577 членів: 555 членів обираються в 555 виборчих округах в метрополії і 22 члени - в заморських департаментах. Сенат обирається шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 років.
Вывод
Розглянувши існування Франції з часів закінчення першої світової війни, можна сказати який не легкий шлях пройшла ця республіка, щоб стати такою, яка вона є сьогодні. Це республіка, в якій діє конституція Пятої республіки від 28 вересня 1958 р. зі змінами, внесеними в 1962 р., 1963 р., 1974 р., 1976 р., 1985 р., 1986 р., 1992 р., 1993 р. і 1995 р. Глава держави - президент, котрий обирається всезагальним прямим голосуванням строком на 7 років. Законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з двох палат: Національних зборів та Сенату. Сенат складається з 321 сенатора. Національні збори обираються за мажоритарною системою в 2 тури строком на 5 років. Складаються з 577 членів: 555 членів обираються в 555 виборчих округах в метрополії і 22 члени - в заморських департаментах. Сенат обирається шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 років.
В останні десятиріччя помітна тенденція до розвитку децентралізації. Головними партіями є соціалістична (PS), республіканське обєднання (RRR), Союз за демократію (UDF), комуністична (PCF) та інші.
Франція одна з провідних і економічно розвинутих країн Західної Європи і світу. Її ринок складає біля 70 % ринку Німеччини. Ця країна також цікава і своїми колишніми колоніями, де французькі торговці вміють добре вести бізнес. Більша частина імпорту в колишні колонії Франції йде, традиційно через останню. У Франції відмічено і недостатність кваліфікованої робочої сили, в першу чергу інженерів технічних професій. Робочий тиждень складає 35 годин. Також це високорозвинена індустріально-аграрна країна. По обсягу промислового виробництва вона займає четверте місце в Європі після США, Англії і Німеччини.
Оскільки Франція є однією з рушійних сил європейського інтеграційного процесу, то її діяльність в ЄС і визначення її впливу на прийняття загальноєвропейських рішень дають можливість більш глибоко і повно зясувати механізм і особливості формування спільної європейської політики як важливого складника світового історичного процесу новітнього часу.
Франція має широку мережу зовнішньоекономічних звязків, інвестує значні капітали в економіку інших країн, і водночас в її економіку надходять капіталовкладення розвинутих країн, насамперед США та країн ЄС.
У 1998р. відбувся очікуваний перелом у відносинах Франції з Україною. Остання починає сприйматися у якості важливого політичного та торговельного партнера.
Список литературы
1. Страхов М. М. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Харків, 1999р.
2. Шевченко О. О. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 1994р.
3. Макарчук В. С. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 2000р.
Дата: 26.12.2003р.
Підпис:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
