Фотоілюстрація у періодичному виданні як невід’ємна частина. Особливість фіксації об"єкта у фотожурналістиці. Аналіз фоторепортажу в запорізьких виданнях. Швидкість відображення та новизна. Візуальні засоби розкриття соціально-політичного змісту фактів.
Відповідно, тема курсової роботи актуальна, тому що наявні дві проблеми стосовно фоторепортажу, які суперечать один одному: традиційні ілюстровані видання не затребувані, в той час як некомерційні ілюстровані видання мають значний попит на ринку. Наукова новизна - фоторепортаж у традиційних засобах масової інформації напрямок досить новий і досліджень на цю тему дуже мало. Фотографія виконує функції не лише у зовнішньому а й у змістовому наповненні, створює іншу інформаційну систему, яка доносить інформацію до читачів на рівні з текстом. Використання різних видів фотографії робить сторінку естетично привабливою, пожвавлює її, та, як і текст, передає інформацію. Ставши новим видом мистецтва, доступним не тільки для розуміння, але і для використання широкими групами людей, фотографія принесла в журналістику принципово нові і дуже важливі властивості - вищий рівень достовірності і точності, збільшення обсягу інформації та її щільність, видовищність і виразність.Ці жанри представлені у вигляді певної структурованої організації повідомлення, що дозволяє дати наочне уявлення про подію або факт, і за допомогою мінімального тексту сформулювати їх суть. Так, в основі фотозамітки лежить одиничний факт, фоторепортажу - подія, фотонарису - явище. У порівнянні зі словесною формою та візуальною є паралель: до замітки звертаються, коли треба повідомити факти; до репортажу, коли має бути документально засвідчений розвиток події; до нарису, коли потрібно відобразити суспільне явище. У деяких виданнях виявляються публікації, у яких фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події. Першому фоторепортер надає перевагу, коли необхідно оперативно розповісти про подію, представити в точних просторово-часових параметрах і цим обмежити своє завдання, другому - коли важливо показати не тільки дію обєкта, але і прояснити його зміст.
Вывод
В ході курсової роботи були вирішені всі поставлені завдання: 1. Були вивченні основні поняття теорії фотожурналістики.
Становлення саме фотожурналістики як виду творчої діяльності зумовлене суспільною потребою в візуальній інформації.
Поле діяльності фотожурналістики - періодична преса - визначає характер творчості. Фотожурналістика постає перед нами як діяльність духовно-практична.
Обєкт фотожурналістики той же, що і в інших видах журналістики - словесної, радіо- і телевізійної. Це - природа і суспільство. Однак в особливостях і засобах відображення обєкта виявляються відмінності.
Фотографія у виданні виконує різні функції: і як елемент оформлення, і як інформативне джерело, є альтернативою тексту. За допомогою розгалуженої системи фотожанрів на шпальті не буває однакових фотознімків, які створюють монотонність в оформленні.
Графічна оригінальність надає привабливості, пожвавлює оформлення шпальти.
Жанри фотожурналістики поділяються на інформаційні та публіцистичні.
До інформаційного жанру належить: - фотозамітка;
- фотозамальовка;
- фоторепортаж.
До публіцистичного жанру належить: - фотокореспонденція;
- фотонарис;
- фотомонтаж.
Ці жанри представлені у вигляді певної структурованої організації повідомлення, що дозволяє дати наочне уявлення про подію або факт, і за допомогою мінімального тексту сформулювати їх суть.
Розрізняються вони за конкретним призначенням.
Так, в основі фотозамітки лежить одиничний факт, фоторепортажу - подія, фотонарису - явище. У порівнянні зі словесною формою та візуальною є паралель: до замітки звертаються, коли треба повідомити факти; до репортажу, коли має бути документально засвідчений розвиток події; до нарису, коли потрібно відобразити суспільне явище.
2. Застосовані уміння і навички правильно та ефективно використовувати теоретичні знання на практиці.
Дуже часто журналіст, очевидець події, фіксує хід її розвитку, дає читачу повну хронологічну послідовність, деталізує явище, даючи таким чином читачу можливість повніше уявити картину того, що відбувається. Авторська оцінка в подібних публікаціях найменше виражена. Зміст визначається лиш обєктивним елементом, тобто реальністю. Такий різновид фотопублікації має назву хронікальний фоторепортаж. Викликаючи зацікавлення до тієї чи іншої сторони соціального життя, він впливає на аудиторію. Тобто цей різновид фоторепортажу виконує не лише пізнавальну функцію, але й мобілізуючу, може спонукати до певних дій. Хронікальний фоторепортаж привертає увагу читача завдяки, по-перше, оперативності відображення, по-друге, новизні інформації, по-третє, детальному показу події.
У деяких виданнях виявляються публікації, у яких фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події. Таким чином, у фоторепортажі «голос» автора може скласти істотну частину змісту. Цей різновид публікацій у пресі називають інтерпретуючий фоторепортаж.
У ньому інтерпретуючий початок може бути виражений одним компонентом, фотографічним, текстовим, а також і тим і іншим одночасно.
Хронікальний та інтерпретуючий види фоторепортажу практикуються у фотожурналістиці. Першому фоторепортер надає перевагу, коли необхідно оперативно розповісти про подію, представити в точних просторово-часових параметрах і цим обмежити своє завдання, другому - коли важливо показати не тільки дію обєкта, але і прояснити його зміст.
3. Були дані визначення поняттю «фоторепортаж», дослідили його види.
Фоторепортаж - розгорнута комунікативна дія, спрямована комунікатором (фоторепортером, журналістами, органом ЗМІ) на глядача і читача, з метою висвітлення багатоскладового події.
Фоторепортаж може складатися як з серії знімків, що відображають одну або декілька подій, так і з одного.
Фоторепортаж має свій різновид: - звичайний - це зйомка, що відображає повсякденні події, сцени зі звичайного життя;
- хронікальний (подієвий) - фоторепортаж, де висвітлена будь-яка подія та представлена у точних просторово-часових параметрах; авторська оцінка найменше виражена;
- інтерпретуючий - фоторепортер ставить перед собою завдання не тільки з достатньою повнотою показати подію, а й дати йому оцінку, тобто продемонструвати авторський погляд на події.
- Фоторепортаж має два методи фотозйомки: - репортажний - фіксація події у момент її відтворення;
- постановочний - попередня організація сюжету з метою фотозйомки.
У практичній частині були дослідженні три відмінні один від одного види репортажу: звичайний, хронікальний та інтерпретуючий. Були виділені плюси та мінуси фоторепортажу у запорізьких регіональних виданнях.
Плюси: 1) На сьогоднішній день у фоторепортажу, як окремого жанру фотожурналістики, одна з головних ролей. Перспективи його розвитку досить великі. Можливо, він навіть витіснить всі інші жанри Інтернет журналістики (такі як портрет, постановочна фотографія).
2) Розміщення фотографій в Інтернеті набагато зручніше і швидше.
Мінуси: 1) Фоторепортаж є доступним. Користувач має змогу розміщувати серію знімків, не будучи при цьому професіональним фоторепортером. Як наслідок - неякісні фотознімки.
Поставлена мета курсової роботи була досягнута. Ми вивчили фоторепортаж як жанр фотожурналістики, вивчили методи роботи над ним і на практиці застосували вивчений матеріал.
Список литературы
1. Акчурин Д.Г. Жанровые особенности фоторепортажа // Логика и образ в публицистике / Д.Г. Акчурин. - Казань, вид. 1973. - С. 117-129.
3. Акчурин Д.Г. Своеобразие анализа фактов в фотообвинении // Единство информации и анализа в публицистике / Д.Г. Акчурин. - Казань, 1974. - С. 92-100.
4. Александрова А.А. Фотокнига на современном рынке // Книга исследований и маркетинга / А.А. Александрова. - 1994. - Сб.68. - С. 119-122.
5. Бальтерманц И.Д. Специфика содержания и формы фотожурналистики: Лекции / И.Д. Бальтерманц. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 64 с.
6. Борев В.Ю. Фотография в структуре массовой коммуникации (на материалах литовской школы художественной фотографии) / В.Ю. Борев. - Вильнюс: Минтис, 1986. - 192 с.
7. В мастерской фотожурналиста. Сборник статей / Под ред. О.А. Бакулина, Л.В. Семовой. - М.: Факультет журналистики МГУ имени М.В. Ломоносова, 2011. - 150 с.
8. Вартанов А.С. От фото до видео / А.С. Вартанов. - М.: Искусство, 1996. - 220 с.
9. Вартанов А.Н. Фотография: документ и образ / А.Н. Вартанов. - М.: Планета, 1983.
10. Волков-Ланнит Л.Ф. Исскуство фотопортрета / Л.Ф. Волков-Ланнит. - М.: Искусство, 1987. - 272 с.
11. Ворон Н.И. Жанры фотожурналистики в газете и журнале // Художественно-техническое оформление периодических изданий / Н.И. Ворон. - М., 1980. - С. 93-99.
12. Ворон Н.И. Жанры фотожурналистики: Учеб. Пособие / Н.И. Ворон. - М.: МГУ, 2012. - 145 с.
13. Голдсмит А. Веришь в то, что видишь (что такое фотожурналистика?) // Советское фото / А. Голдсмит. -1989. - №8. - С. 10-15.
14. Головко Б.Н. Искусство пресс-фотографии: Очерк истории, теории и практики / Б.Н. Головко. - М.: МВПШ, 1990. - 134 с.
15. Головко Б.Н. Моделирование в фотопропаганде // Фотография в прессе: проблемы истории, теории и фотожурналистского мастерства: Тез. докл. науч.-практ. Конф / Б.Н. Головко. - К., 1989. - Ч. 2. - С. 30-31.
23. Черняков Б.И. Изобразительная журналистика в печатных средствах массовой информации: (От возникновения до середині XIX столетия) / Б.И. Черняков - 1998 г. - 37 с.
24. Чибисов К.В. «Очерки по истории фотографии» / К.В. Чибисов. - М.: «Искусство», - вид. 1987.
25. Керкланд Д. Фотожурналистика сегодня. [Электронный ресурс] / Д. Керкланд. - Режим доступа: photographer.ru
26. Игарский В. Краткая история фотографии. [Электронный ресурс] / В. Игарский. - Режим доступа: photographer.ru
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
