Фотографія в графічному дизайні: засоби художньо-образної виразності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВНауковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Соболєв Олександр Валерійович, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, доцент кафедри графічного дизайну Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, доцент Кузнецова Ірина Олексіївна, Київський національний авіаційний університет, Інститут аеропортів, завідувач кафедри компютерних технологій дизайну кандидат мистецтвознавства, доцент Косів Василь Михайлович, Львівська національна академія мистецтв, завідувач кафедри графічного дизайну Захист відбудеться «3 » червня 2011 року о 13:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 у Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м.Актуальність роботи зумовлена необхідністю дослідити місце фотографії й можливості, якими вона наділяє графічний дизайн, а також трансформації, яких зазнали засоби її художньо-образної виразності в сучасній візуальній культурі. Утім, матеріали, що викладені в цих важливих джерелах і які формують сучасну культуру, досі залишалися поза науковим дискурсом, присвяченим графічному дизайну і фотографії. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв. встановити прийоми художньо-образної виразності фотографії в графічному дизайні; розглянути і проаналізувати типи поєднання ролі дизайнера-графіка і фотографа в одній особі, а також особливості спільної роботи тандема дизайнер - фотограф; графічний дизайн фотографія художній проаналізувати завдання, що вирішуються у графічному дизайні за допомогою фотографії або її похідних технік;Перший розділ «Фотографія в графічному дизайні: стан дослідженості» містить огляд розвитку фотографічної мови у графічному дизайні та стан наукової розробки теми. Критичний огляд сучасної наукової літератури демонструє широке дослідницьке поле, створене європейським та вітчизняним мистецтвознавством як у галузі вивчення фотографії, так і графічного дизайну. Шарлю Бодлеру належать слова про «обовязки служниці науки і мистецтва», що їх має фотографія. Утім, подолання розбіжностей між фотографією та іншими морфологічними складовими обєктів графічного дизайну викликало необхідність у застосуванні історико-культурного методу. Це дає підстави розглядати фотографію в контексті проблематики графічного дизайну, знаходячи єдині критерії для системного дослідження памятників із різними формальними ознаками.На підставі критичного огляду сучасної наукової літератури, яка демонструє широке дослідницьке поле, створене європейським та вітчизняним мистецтвознавством як у галузі вивчення графічного дизайну, так і художньої фотографії, розкрито, що фотографічна мова в структурі графічного дизайну не була предметом спеціального дослідження, і це позначається, передусім, на якості сучасного вітчизняного дизайну. Водночас, зазначається, за різних часів у творчій практиці графічного дизайну широко застосовуються різноманітні засоби художньо-образної виразності світлопису. Доведено, що у ХХ столітті фотографія стає одним із основних інструментів виразності в арсеналі художника-оформлювача, подібно до шрифту чи мальованої графіки. У результаті аналізу продукції графічного дизайну, у якій ефективно використовуються здобутки світлопису, схарактеризовані основні засоби художньо-образної виразності фотографії, які реалізуються через низку прийомів. До першої групи слід віднести 1) композиційні засоби: кадрування, заповнення площі кадру, золотий перетин, зімкнутість і розімкнутість, фрагментації, використання ліній, діагональні лінії або лінії, що перетинаються, обрамлення обєкта, динаміка кадру, ракурс; 2) світлові засоби виразності: тональність фотознімка, виділення контрастом, виділення світлом, світлотінь, колорит, зображення в темному і світлому ключі; 3) оптичні засоби виразності: «вирішальний момент» зйомки (за А.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ