Фортеці північно-західної Слобожанщини XVII ст. як пам’ятки військової історії - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОбраний для дослідження регіон спершу входив переважно до складу Путивльського повіту (уїзду) - спадкоємця Путивльського уділу Новгород-Сіверського князівства доби феодальної роздробленості, в подальшому ці землі стали частиною Слобожанщини (Охтирський і Сумський полки) та Гетьманщини (Лубенський і Ніжинський полки). Комплексне вивчення фортець козацької доби південної Сіверщини, а згодом північного заходу Слобожанщини дозволило розширити дані про фортифікаційні прийоми та традиції козаків та Московської держави. Дисертаційне дослідження побудоване на аналізі історичних, нумізматичних, археологічних даних, що мають звязок з подіями, повязаними із заселенням північного заходу Слобожанщини в XVII ст. Враховано археологічні дані про прикордонні укріплення Речі Посполитої і Московської держави першої половини XVII ст., а також фортеці та остроги, збудовані козаками у середині - другій половині XVII ст. на території північного заходу Слобожанщини. За час роботи над дисертаційним дослідженням автором було виявлено та обстежено 36 памяток археології XVII ст., що становить 81 % всіх відомих на сьогодні фортець козацької доби північного заходу Слобожанщини.Для систематизації отриманих даних було застосовано загальнонаукові методи, використано аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, метод історизму, що дозволило комплексно вивчити процеси, які відбувалися на території Слобожанщини впродовж XVII ст., і зясувати роль фортець у колонізації краю. Застосовувався комплексний міждисциплінарний підхід, що дозволило провести всебічний аналіз укріплень фортець, їх устрій та військове призначення. Для обєктивності висновків було застосовано принципи історизму та загальної логіки, що дозволило поетапно простежити взаємозалежність історичних процесів, які відбувалися на північному заході Слобожанщини впродовж XVII ст., і яку роль відігравали памятки військової справи. На цьому етапі дослідники не ставили за мету виділення козацьких старожитностей, як окремої категорії памяток. Археологічні дослідження, проведені на цих памятках, дозволили вивчити залишки укріплень, які були відомі за писемними джерелами та графічними зображеннями XVII ст.У підрозділі 3.1 „Фортеці південної Сіверщини, як осередок боротьби з татарами” проаналізовано роль фортець у протистоянні татарській загрозі. Навпаки, в основі оборонної стратегії Речі Посполитої було покладено принцип раннього попередження нападів татар, а фортеці були вузлами оборони та місцем концентрації військ. Для дослідження ролі фортець у протистоянні татарам використано дані аналітичних досліджень сучасних і середньовічних карт, палеокліматичних матеріалів та результатів археологічних досліджень. Комплексний розгляд ролі фортець у протистоянні татарській загрозі дозволив зробити висновок про те, що роль фортець змінюється відповідно до ступеня зовнішньої загрози. Для вирішення проблем визначення ролі фортець у бойових діях було застосовано ряд методик, які взаємодоповнюють отриману інформацію та уточнюють дані писемних джерел.Встановлено, що результати вивчення наукової літератури свідчать, що у вітчизняній історичній науці відсутнє спеціальне дослідження, присвячене висвітленню ролі фортець XVII ст. Разом з тим вивчення джерельної бази дозволило виділити чотири етапи дослідження даної проблеми: - перший етап : кінець XVIII - початок ХХ ст., коли зявляються перші наукові публікації щодо памяток археології XVII ст. та друкуються писемні джерела XVII - XVIII ст. На основі писемних джерел та археологічних даних встановлено роль фортець у формуванні полкової системи північного заходу Слобожанщини у другій половині XVII ст. На основі застосування міждисциплінарних досліджень простежено роль фортець у бойових діях XVII ст., проаналізовано хід облог та штурмів, тактику використання фортець у боротьбі з татарськими набігами. При музеєфікації нерухомих памяток військової справи XVII ст. враховуючи те, що при реконструкції фортець часто будуються псевдоісторичні комплекси, необхідно дотримуватися принципів максимально точного відтворення фортифікаційних елементів з використанням даних писемних джерел, матеріалів археологічних, бібліографічних та картографічних досліджень.

Основний зміст дисертації