Фортепіанна творчість українських композиторів у контексті розвитку музичної культури України (80-90-ті роки ХХ століття) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Деменко Борис Вадимович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри теорії музики і музичного виховання кандидат мистецтвознавства, доцент Олендарьов Вадим Миколайович, Донецька державна музична академія ім. Захист відбудеться “23“ квітня 2004 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.“Перебудова” 80-х років в радянському суспільстві, проголошення державного суверенітету України на початку 90-х, подолання ідеологічних обмежень, вихід національного мистецтва, в тому числі й музичного, на широкий світовий простір - все це сприяло піднесенню його міжнародного авторитету. В популяризації здобутків української музичної культури значну роль відіграли засоби тиражування і масової комунікації, плідна робота навчальних, науково-дослідних закладів музичного мистецтва, культури і освіти, концертних організацій, Спілки композиторів України, під егідою яких проводились музичні фестивалі, конкурси, здійснювалась концертно-виконавська діяльність творчих колективів та окремих виконавців. Активізація музичного життя, вільний доступ до будь-яких джерел інформації, пошук нових парадигм творчості зумовили значну інтенсифікацію композиторського процесу, що позначилося і на фортепіанній галузі музичного мистецтва. Теоретичному осмисленню фортепіанної творчості кінця ХХ століття присвячено ряд праць у культурологічній та музикознавчій науковій літературі. Разом з тим, поза увагою вчених залишається проблема культурологічного, музично-естетичного осмислення фортепіанної творчості українських композиторів зазначеного періоду.Наприкінці 80-х років в Україні започатковано організацію музичних фестивалів, програми яких складають твори різних стильових спрямувань: від класики до авангарду. На цих фестивалях - “Київ Музик Фест” (Київ), “Контрасти” (Львів), “Два дні та дві ночі нової музики” (Одеса), “Фарботони” (Черкаси-Канів), “Форум музики молодих” (Київ), “Музичні прем‘єри сезону” (Київ), “Бароко і авангард” (Запоріжжя) - представлені новітні види мистецтва (інструментальний театр, відеоінсталяція, перфоманс тощо). Картину розвитку академічного музичного мистецтва доповнюють авторські, ювілейні концерти композиторів, урочисті вечори, влаштування яких здійснюють Центр музичної інформації Спілки композиторів України та її регіональні відділення. У 50-і роки зявляються перші праці узагальнюючого змісту про творчість українських радянських композиторів. У результаті аналізу музикознавчої літератури “радянського періоду” (20-80-і роки) визначено, що ідейно-методологічним фундаментом усіх досліджень було марксистсько-ленінське вчення про партійність і народність мистецтва, що значною мірою звужувало погляди на культуру, суспільство, художню картину світу, на музичну, зокрема, фортепіанну творчість.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ