Фортепіанна мініатюра в українській музичній культурі (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І ИСТЕЦТВРобота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор РОЙ Євген Євгенович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри теорії та історії культури Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор, ІЛЬЧЕНКО Олександр Олександрович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри фольклористики, народного пісенного та інструментального виконавства. кандидат мистецтвознавства, доцент ОЛЕНДАРЬОВ Вадим Миколайович Донецька державна музична академія ім. Захист відбудеться 6 квітня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01601, м.Київ, вул.Наприкінці ХІХ - у першій третині ХХ ст. українське музичне мистецтво набуло нових ознак - збагачення засобів виразності, розширення системи жанрів, вільного володіння новітніми засобами музичної мови. Водночас доводиться констатувати, що у вітчизняному мистецтвознавстві все ще не здійснено комплексного аналітичного дослідження фортепіанної мініатюри, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи: „Фортепіанна мініатюра в українській музичній культурі (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.)”. При розвязанні поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: аналітичний - при вивченні історичної та мистецтвознавчо-культурологічної літератури з питань розвитку української мініатюри; пошуковий - для віднаходження творів українських композиторів в жанрі мініатюри; історичний - при розкритті історичних передумов і шляхів розвитку професійного музичного мистецтва та еволюції його жанрів; біографічний - при визначенні особливостей, що зумовили варіативність художніх установок в розвитку української музичної мініатюри, мистецтвознавчий - при аналізі жанрово-стильових особливостей української музичної мініатюри. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу наукових джерел та музичного аналізу творів українських композиторів виявлено характерні ознаки жанру фортепіанної мініатюри як складової художньої культури України досліджуваного періоду, а саме: - уточнено ключові поняття дослідження “мініатюра”, “програмна мініатюра”, “непрограмна мініатюра”. Основні положення та окремі аспекти дослідження оприлюднено в доповідях на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Модернізація вищої освіти України: історія, досвід, перспективи” (Миколаїв, 2004); “Молодь і проблеми входження України в світовий культурний простір” (Рівне, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти” (Київ-Миколаїв, 2004); “Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур” (Київ, 2006); звітних щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів Київського національного університету культури та мистецтв (Миколаїв, 2005,); засіданнях і наукових семінарах кафедри інструментально-віконавських дисциплін Миколаївського державного університету ім.У першому розділі - „Теоретичні засади дослідження фортепіанної мініатюри в українській музичній культурі” - висвітлюються підходи та аналізуються проблеми, аналізується стан дослідження професійної музичної культури в Україні, характеризуються еволюційні процеси в розвитку жанрів фортепіанної музики цього періоду. Розвиток видів мистецтва - живопису, музики, літератури, тощо - зумовив значне розширення кола жанрових модифікацій мініатюри. Як зазначають у своїх монографіях М.Дремлюга та В.Клин, українська музична культура ХІХ ст. ще не здатна була сприйняти й засвоїти європейські принципи творення мініатюри, внаслідок чого перші твори цього жанру на українському ґрунті являли собою типові зразки обробок фольклору, передусім в пісенно-танцювальному дусі. Загалом, в долисенківську добу склалися умови для формування двох типів мініатюри: 1) фольклорної, що ґрунтувалася на засадах побутового музикування та обробки фольклору (пісень, танців); 2) мініатюри, повязаної з поступовим засвоєнням традицій європейської музичної культури (вальс, мазурка, ноктюрн тощо). „Мініатюра як феномен музичної культури матеріалі фортепіанних творів українських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століть” розглядається культурологічна концепція жанру мініатюри, повязана з сучасними потребами культурології, вона актуалізує вивчення музичної мініатюри як специфічного принципу художнього моделювання духовного світу людини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ