Формування зв"язного монологічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку - Методичка

Формування звязного монологічного мовлення у дітей старшого дошкільного вікуСаме в звязного мовлення реалізується основна, комунікативна, функція мови і мови. Сохін та ін.) Успішність навчання дітей у школі багато в чому залежить від рівня оволодіння ними звязного промовою. Адекватне сприйняття і відтворення текстових навчальних матеріалів, вміння давати розгорнуті відповіді на питання, самостійно викладати свої судження - всі ці та інші навчальні дії вимагають достатнього рівня розвитку звязного (діалогічного і монологічного) мовлення. Психологічна природа звязного мовлення, її механізми та особливості розвитку у дітей розкриваються у працях Л.С. Рубінштейна та ін Усі дослідники відзначають складний характер звязного мовлення і вказують на необхідність спеціального мовного виховання (А. А.За сучасними уявленнями, швидше текст, а не пропозиція є реальною одиницею мовного спілкування; на рівні тексту реалізується задум висловлювання, відбувається взаємодія мови і мислення. Якубинского, для діалогу «будуть характерні: порівняно швидкий обмін промовою, коли кожний компонент обміну є реплікою і одна репліка у вищій мірі обумовлена ??інший, обмін відбувається поза якого-небудь попереднього обдумування; компоненти не мають особливої ??заданості; у побудові реплік немає ніякої навмисну ??повязаності , і вони надзвичайно короткі »[1]. Гальперін виділяє наступні категоріальні ознаки тексту: 1) наявність заголовка, завершеність, тематичне єдність; 2) цілеспрямованість, інтеграція, підпорядкування кожного компонента тексту його загальної думки, 3) структурна організація тексту, звязок між його частинами і пропозиціями; 4) відпрацьованість тексту з точки зору стилістичних норм. Текст створюється, щоб не просто висловити думку, як це робиться в пропозиції, а розвинути цю думку (задум). Цілісність є «характеристика тексту як смислового єдності, як єдиної структури, і визначається на всьому тексті.Вона включала два завдання (А, Б), в яких використовувалися казка: «Лисиця і журавель». Дітям пропонували переказати казку «Лисиця і журавель» без наочного матеріалу. Ось надумала лисиця пригостити журавля і говорить журавлю: - Приходь до мене на обід, ой як я тебе пригощу. Потім журавель пішов до лисиці, а лисиця наварила каші, намазала тарілку з маслом. Для визначення особливостей звязного мовлення у дітей сьомого року життя їм пропонувалися завдання трьох типів: переказ казки «Лисиця і журавель» з опорою на ілюстрації, розповідь за сюжетною картинці, складання описового оповідання за схемою.Аналіз науково-методичної літератури показав, що будь-звязне висловлювання монологічного типу вимагає розвитку у дітей наступних умінь: розуміти тему; відбирати матеріал до висловлення; систематизувати матеріал; вдосконалювати висловлювання; будувати висловлювання в певній композиційній формі, висловлювати свої думки правильно. Робота з визначення особливостей звязного мовлення у старших дошкільників показала, що діти даного віку допускають багато помилок у слововживанні, побудові не тільки складного, але і простого речення; користуються одноманітними способами звязку речень у тексті. Деякі дошкільнята порушують послідовність викладу думок, їм важко почати або закінчити висловлювання. Це свідчать про необхідність проведення спеціального навчання з метою формування спеціальних умінь у старших дошкільників, необхідних для побудови звязного монологічного висловлювання. Відсоток самостійності дітей також трохи збільшився - більш самостійні у висловлюваннях стали 67% - 8 дітей (було 6 дітей).3. корекційно-виховна: виховувати в дітей інтерес до сезонних змін у природі. Педагог читає текст, діти вставляють підходящі за змістом пропущені слова, які педагог намагається записати. Педагог пояснює дітям, що коли вони будуть переказувати, то можуть скористатися підказками (сюжетними картинами). Гра «Дізнайся дерево по листу, гілочці» Діти з листочками і гілочками від різних дерев парами заходять в групу, задають один одному питання і відповідають на них повним відповіддю. Педагог пропонує зразок оповідання: «Зараз я складу розповідь за схемою з ваших відповідей, а потім ви спробуєте скласти свої розповіді про інших деревах».

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ

ГЛАВА I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗВЯЗНОГО ПРОМОВИ МОНОЛОГІЧНОГО ТИПУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Лінгвістіческіе основи методики звязного мовлення

1.2 Психологічні особливості формування звязного мовлення у дітей дошкільного віку

1.3 Питання формування звязного мовлення у дошкільників в педагогічній літературі

РОЗДІЛ II. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Особливості звязного мовлення монологічного типу дітей сьомого року життя

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

ПРОГРАМИ мовлення звязний вік дошкільний