Формування знань старшокласників про молекулярні основи життя в процесі навчання біології - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано в Інституті педагогіки АПН України Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Матяш Надія Юріївна, Інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Степанюк Алла Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри методики викладання біології; Захист відбудеться “14” вересня 2007р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.11 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Знання про молекулярні основи життя ознайомлюють учнів із досягненнями різних галузей біологічної науки (молекулярної біології, генетики, біофізики, біохімії, біотехнології тощо), дозволяють зясувати закономірності феномену життя на молекулярному рівні, розкривають значення біологічних знань для діагностики, профілактики та лікування хвороб, виробництва біологічно активних речовин і лікарських засобів, розвязання проблем подовження життя людини, запобігання розповсюдженню таких захворювань, як СНІД, хвороби обміну речовин, наркотична, тютюнова, алкогольна залежність тощо. Відтак, знання про молекулярні основи життя характеризуються значним освітнім і виховним потенціалом, що робить їх вивчення старшокласниками необхідним і практично значущим. Це свідчить про наявність суперечності між значущістю знань про молекулярні основи життя як складової освітньої галузі “Природознавство” та рівнем сформованості цих знань у старшокласників і вказує на актуальність дослідження на тему “Формування знань старшокласників про молекулярні основи життя в процесі навчання біології”. Дослідження базується на припущенні, що формування знань старшокласників про молекулярні основи життя буде ефективним, якщо його здійснювати за методикою, основу якої становить концептуальний підхід, що передбачає використання засобів візуалізації біологічної інформації про молекулярні основи життя і науково-пізнавальної інформації про них; створення умов для навчального спілкування учнів; надання старшокласникам можливості розширювати знання про молекулярні основи життя і збільшувати час на їх вивчення шляхом факультативного навчання. З метою розвязання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної, біологічної та методичної літератури, що дозволило розробити теоретичні засади дослідження; методи опитування: бесіда, анкетування, тестування, інтервювання, завдяки яким було зібрано та опрацьовано необхідний емпіричний матеріал щодо розуміння старшокласниками значущості знань про молекулярні основи життя та володіння вчителями методикою їх формування; вивчення продуктів навчання учнів, планів-конспектів і тематичного планування вчителів, публікацій у науково-методичних виданнях, а також педагогічне спостереження, вивчення педагогічного досвіду для зясування практичного стану досліджуваної проблеми, виявлення нерозвязаних питань, розробки методики формувального експерименту; педагогічний експеримент, в якому перевірено практику формування знань старшокласників про молекулярні основи життя та ефективність обґрунтованого у дослідженні концептуального підходу до формування цих знань; методи математичної статистики, які забезпечили вірогідність і надійність кількісного та якісного аналізу результатів педагогічного експерименту.У першому розділі „Теоретичні засади формування знань старшокласників про молекулярні основи життя” представлено результати аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми формування знань старшокласників про молекулярні основи життя; охарактеризовано базові поняття дослідження; розкрито освітній потенціал знань про молекулярні основи життя та визначено особливості формування цієї складової шкільної біологічної освіти. Це дало підстави для висновку, що формування знань потребує належним чином організованого та керованого навчально-виховного процесу, який забезпечує: розкриття учням системи сучасної науки, різнобічне вивчення обєктів і явищ, організацію навчання з дотриманням внутрішньої логіки навчального матеріалу, використання міжпредметних звязків з іншими науками, врахування обсягу навчального матеріалу, створення вчителем сприятливих умов для задоволення індивідуальних пізнавальних можливостей учнів.

2. Основний зміст дисертації