Формування змін серцево-судинної системи та її клініко-функціональні особливості у дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями - Автореферат

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИЗахист дисертації відбудеться “20 ”березня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Дисертацію присвячено дослідженню формування порушень серцево-судинної системи у дітей із хронічними бронхолегеневими захворюваннями та бронхіальною астмою. Визначено пряму залежність між поширеністю, тяжкістю бронхолегеневих проявів хвороби, пубертатним періодом росту, супутніми хронічними вогнищами інфекції та розвитком міокардіодистрофії, хронічного легеневого серця і застійної серцевої недостатності. Выявлено наличие паралеллизма между тяжестью бронхолегочных проявлений заболевания, пубертатным периодом роста, наличием сопутствующих хронических очагов инфекции в носоглотке и выраженностью морфофункциональных нарушений сердечно-сосудистой системы с развитием миокардиодистрофии, хронического легочного сердца и застойной сердечной недостаточности при отсутствии зависимости от давности заболевания.Завдяки тісному морфофункціональному взаємозвязку, в патологічний процес при ХБЛЗ у дітей на певному етапі утягується серцево-судинна система, порушення з боку котрої часто ведуть до розвитку ЛГ і формування хронічної серцевої недостатності, що грає вирішальну роль у прогнозі захворювання як у дітей, так і у дорослих (В.К.Гаврисюк, А.І.Ячник, 1998; С.Н.Страхов і співавт., 1999; R.M.Harper, 1996; Y.Nakatsumi et al., 1999). При такій ситуації у звязку з недостатністю знань і відсутністю системності в діагностичних підходах, потребують уточнення характер і частота серцевих порушень при ХБЛЗ у дітей, хоча головним залишається вивчення проблеми формування у таких хворих серцево-судинних ускладнень і проведення їх своєчасної реабілітації. Питання формування ХЛС і серцевої недостатності при ХБЛЗ у дітей залишаються багато в чому невирішеними, а прогностичною моделлю даних змін у дітей поки що можуть служити тільки спостереження за дітьми з муковісцидозом (Л.П.Михайлець, Ю.Г.Антипкін, 1998; H.Hofmann et al., 1990; M.Corey et al., 1997). Необхідність вивчення особливостей функціонального стану, шляхів і етапів формування порушень серцево-судинної системи у дітей в умовах хронічної бронхолегеневої патології, невирішені питання своєчасної ранньої діагностики і реабілітації визначили вибір напрямку, мети й завдань даного дослідження. Дисертація була фрагментами НДР кафедри госпітальної педіатрії №1 Дніпропетровської державної медичної академії на тему: “Наукове обгрунтування медико-соціальних аспектів профілактики порушення адаптації у дітей на етапах онтогенезу в умовах промислового регіону” (№ державної реєстрації - 0194U0012329) та “Клініко-функціональні особливості серцево-судинної системи та медико-соціальні аспекти діагностики, лікування та профілактики порушень адаптації у практично здорових дітей та при різних патологічних станах в онтогенезі” (№ державної реєстрації - 0197U016092).Клініко-інструментальне обстеження і вивчення морфофункціональних особливостей серцево-судинної системи було проведено у 375 хворих 4-16 років із ХБЛЗ. Було обстежено 186 хворих (102 хлопчика і 84 дівчинки) з обмеженими і поширеними формами пневмосклерозу, бронхоектазіями у сполученні з хронічним бронхітом, включаючи хворих із спадковими та уродженими захворюваннями легень: муковісцидозом, синдромом Картагенера, гіпоплазією легень. Із урахуванням клінічних варіантів перебігу і статевими особливостями було обстежено 189 хворих (101 хлопчик і 88 дівчаток) з атопічною і змішаною формами БА: 62 хворих з БАЛП, 63 - з БАСП, 64 - з БАТП. ЕКГ-ознаки гіпертрофії ПШ не були характерними для хворих із ХБЛЗ і зустрічалися відносно рідко - у 14% хворих у вигляді RS або Rs-типу гіпертрофії. ЕКГ-ознаки гіпертрофії ПП - PII>PIII>PI у сполученні з симптомом PII>2 мм достовірно частіше, в порівнянні з БАСП зустрічалися у хворих з атопічною БАТП (42,9%) і змішаною формою (64,3%) БАТП, p1 було зареєстровано тільки у дітей з БАТП - 4,7% випадків, ЕКГ-симптом SV5>5 - у 28,6% хворих із БАСП і у 23,4% хворих із БАТП.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці критеріїв ранньої діагностики і прогнозування серцево-судинних порушень у дітей із ХБЛЗ та програмиреабілітації на підставі вивчення особливостей їхнього формування, перебігу і виходів для профілактики ускладнень збоку серцево-судинної системи. Морфофункціональні порушення серцево-судинної системи та розвиток ускладнень з її боку при ХБЛЗ у дітей залежать від поширеності і тяжкості бронхолегеневих проявів захворювання, статі, пубертатного періоду росту і наявності хронічних осередків інфекції в носоглотці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ