Досліджнення рівня мотивації підлітків та молоді до здорового способу життя. Впровадження програми діяльності соціального педагога з формування здорового способу життя підлітків. Специфіка формування здорового способу життя учнів в умовах сільської школи.
Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління України належить до найактуальніших проблем, вирішення якої обумовлює майбутнє держави та подальше існування здорової нації. Залучення дітей до здорового способу життя відбувалося в контексті фізичного (Л. П. Особливе занепокоєння викликає погіршення стану здоровя та формування мотивації до здорового способу життя серед такої категорії дітей як підлітки. Проблема збереження здоровя та формування здорового способу життя у підлітків становить особливий інтерес для педагогічної науки і шкільної практики. Не дивлячись на активну увагу з боку держави та педагогічної громадськості на проблему формування здорового способу життя школярів спостерігається негативна тенденція щодо погіршення стану здоровя учнівської молоді.здоровий життя сільський школа
1.1 Сутність і зміст поняття «здоровий спосіб життя»
Тенденції розвитку України в останні роки змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоровя та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки - медицина, гігієна, охорона здоровя, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура,валеологія. Українські вчені все більше наукових праць присвячують формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів,принципам формування здорового способу життя молоді.
Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоровя, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоровя - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад" [1].
Крім розглянутого підходу,існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоровя людини. На думку,Л.П.Сущенко - "…у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоров я визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем" [2].
Аналізуючи здоровя індивідуума і його мінливості під дією середовища, важливо виділити найбільш інформативні критерії, які змогли б у сукупності відобразити процес адаптації.
Важливим показником, що відображає соціальне благополуччя людини, є рівень фізичного і нервово-психічного розвитку. Без включення цих показників оцінка стану здоровя також буде неповною.
Оцінка досягнутого рівня фізичного розвитку і ступеня його гармонійності проводиться шляхом співставлення отриманих даних з регіональними стандартами.
А.Я. Іванюшкін розглядає «здоровя» з точки зору його наукового змісту та цінностей. Він пропонує три рівні цінностей: 1) біологічний - початкове здоровя припускає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів і як наслідок максимум пристосування;
2) соціальний - здоровя є міркою соціальної активності, відношенням діяльності людини до світу;
3) психологічний, особистісний - здоровя є не відсутністю хвороби, а скоріш запереченням її, тобто переборення.
Е.Н. Кудрявцева виділяє декілька типів здорових людей, маючи на увазі те, що їх всіх обєднує - повноцінне та ефективне виконання соціальних функцій: 1. Людина, здорова у повній мірі, яка повноцінно та ефективно виконує соціальні функції.
2. Людина, здорова на даний момент, але на протязі року перенесла респіраторне захворювання без ускладнень. Це захворювання не відобразилося на можливостях індивідуума повноцінно виконувати соціальні функції.
3. Людина здорова, але має хронічну інфекцію, яка викликає зниження функцій і не заважають повноцінному виконанню соціальних обовязків.
4. Людина, яка вважає себе здоровою і за обєктивними даними лікаря теж здорова, хоча час від часу має ті чи інші скарги, але всі свої соціальні функції виконує досить повно.
5. Людина здорова, але інколи відчуває недомагання, які повязані, наприклад, з процесом акліматизації, з перебуванням у стресовій ситуації.
6. Умовно можна віднести до здорових індивідуумів і тих, хто на думку лікарів і за особистою оцінкою здоровий, повноцінно та ефективно виконує свої соціальні функції, але одночасно має порушення в способі життя (курить, дуже часто вживає алкоголь, не виконує необхідних гігієнічних вимог до режиму дня, харчування, відпочинку і т.д.). Хоча такий тип індивідуума у даний момент є здоровим, потенційно він не здоровий, оскільки перераховані порушення є фактами ризику, що можуть призвести до того чи іншого захворювання. [3].
Дискусія щодо визначення поняття здоровя ще триває, але важливим є визнання того, що здоровя людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров я.
За Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоровя: фізичне, психологічне, духовне і соціальне.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
