Теоретико-педагогічні аспекти формування здоров"язбережувальних компетентностей у навчально-виховному середовищі школи. Ефективні прийоми та методи формування здоров"язбережувальних компетентностей молодших школярів на уроках фізичного виховання.
При низкой оригинальности работы "Формування здоров"язбережувальних компетенцій на уроках фізичного виховання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і науки України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»Розвязання такого завдання у значній мірі повязано з правильною реалізацією принципу звязку навчання з життям взагалі і з фізичним вихованням. Сьогодні життя визначає одним із пріоритетних напрямів діяльності навчальних закладів освіти формування у дітей цінності здоровя, здорового способу життя як основи успіху та самовдосконалення особистості. У звязку з цим сучасне суспільство ставить питання про ціну освітніх результатів і вимагає такої системи освіти, яка не лише виховувала б освічену культурну людину, а й зберігала б і зміцнювала її здоровя. основним завданням сучасного навчального закладу є створення безпечного освітнього середовища для розвитку здорової особистості протягом її навчання, формування в неї свідомого ставлення до свого здоровя та життя, оволодіння необхідними життєвими навичками. Прийняття цінності здоровя як домінанти орієнтує дитину, починаючи вже з дошкільного віку, на збереження і зміцнення здоровя свого і оточуючих; успішну адаптацію в соціальному і освітньому просторі, розвиток творчих здібностей, якнайповнішу реалізацію особистісного потенціалу. Для розвязання даного завдання необхідно сформувати в дітей стійку мотивацію до здорового способу життя, здійснити комплекс здоровязбережувальних заходів, спрямованих на усвідомлення ними цінності свого здоровя.Майбутнє людини значною мірою залежить від стану всіх складових здоровя (фізична, соціальна, психічна, духовна), від уміння берегти здоровя і життя за будь-яких життєвих ситуацій. Здоровя є тією вершиною, на яку кожна людина сходить самостійно, тому будь-які прогалини у процесі формування в дитини відповідальності за власне здоровя чи в пошуку ефективних шляхів його зміцнення можуть привести до втрати здоровя покоління наших громадян. Одне з найважливіших завдань сучасної школи - навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоровя. У контексті зміцнення здоровя чільне місце займають здоровязберігаючі освітні технології, до яких належать всі педагогічні технології, які не шкодять здоровю і виховують культуру здоровя. В основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів зазначено, що сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні - це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей, яка, зокрема, включає: Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тіло будову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоровя та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.Ломоносов, стверджуючи: «Лише здоровий народ, який не викорінює, а навпаки всмоктує всі моральні ідеали, шанує мораль і дотримується етичних норм, а також бачить корисне у праці і знаннях, лише той народ може називатися народом майбутнього, а отже, - великим народом!». Ці слова вченого націлюють педагогів на пошук найбільш раціональних шляхів збереження та зміцнення здоровя підростаючого покоління, спонукають учнів дотримуватися здорового способу життя, сприяють їхньому самовдосконаленню. Ґрунтовний аналіз літератури з даного питання, орієнтує нас на те, що значний внесок у вирішення досліджуваної проблеми зробили як класики педагогічної науки: А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський, так і сучасні вчені: Г.Апанасенко, І.Бех, Н.Бібік, Г.Буліч, М.Гончаренко, В.Горащук, С.Кириленко, В.Оржеховська, праці яких присвячені педагогічним аспектам формування здорового способу життя особистості. Культура здоровя та здоровий спосіб життя визначаються О.Бідою, Л.Білик, Г.Кривошеєвою, Г.Презлятою, Л.Сущенко як обєкт соціального пізнання та важливий чинник виховання особистості. надпредметність і міждисциплінарність: інформація про формування, збереження, зміцнення, використання (або споживання), відновлення та передача здоровя має місце в усіх ланках неперервної валеологічної освіти (дошкілля, шкільна ланка, додипломна, післядипломна, освіта для дорослих);Враховуючи вище сказане першочерговим завданням педагогічного колективу загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів повинно бути створення здоровязбережувальних умов навчання та виховання, перетворення закладу на Школу сприяння здоровю, виховання учнів в дусі відповідального ставлення до свого здоровя і здоровя оточення як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, розвиток дитини через розуміння своєї діяльності, усвідомлення власних дій, їх етапів на шляху до визначеної мети.Створення комфортних умов навчання у школі вирізняється системним підходом до формування компетентної, здорової та творчої особистості.
План
Зміст здоровязбережувальний компетентність фізичний виховання
Вступ
1. Теоретико-педагогічні аспекти формування здоровязбережувальних компетентностей у навчально-виховному середовищі
1.1 Складові формування здоровязбережувальної компетенції
1.2 Формування здоровязбережувальних компетентностей у соціально-педагогічній теорії і практиці
1.3 Напрямки організації навчально-виховного процесу при формуванні здоровязбережувальних компетенцій
2. Ефективні прийоми формування здоровязбережувальних компетентностей молодших школярів
2.1 Впровадження здоровязбережувальних компетентностей у навчальному закладі
2.2 Методи і форми формування здоровязбережувальних компетентностей
2.3 Здоровязбережувальна компетентність на уроках та позаурочний час
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы