Формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВАРобота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Бабенко Леонід Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, декан мистецького факультету. Захист відбудеться 14 квітня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 75.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18000, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18000, м.Підготовка майбутнього вчителя повинна будуватися як система умов, форм та методів щодо забезпечення його професійного розвитку й саморозвитку. Майбутній учитель образотворчого мистецтва повинен уміти розвивати й підтримувати власні мотиви самоактуалізації у сфері професійної діяльності, використовуючи засоби діагностики власних здатностей і здібностей до цієї професії, та вносити корективи до цілей і завдань професійної життєтворчості. Екстраполюючи все це на площину процесу фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, зазначимо, що специфіка художньо-педагогічної освіти, сутність якої полягає в процесі та результаті духовно-практичного осягнення мистецтва, зорієнтованого на розвиток особистості, обумовлюється необхідністю спрямування навчального процесу на спеціальну підготовку та формування здатності до професійного саморозвитку. Аналіз стану фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва дозволив виявити ряд суперечностей, які мають місце в процесі формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх фахівців, а саме: між традиційною професійною підготовкою вчителя та новими вимогами до випускників педагогічних освітніх закладів, які мають прагнути до професійної самореалізації та саморозвитку; між потенційним рівнем професійного розвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва та рівнем, необхідним для успішного виконання професійної педагогічної діяльності; між формуванням здатності до професійного саморозвитку та наявними реальними педагогічними умовами, формами, методами та технологією перебігу цього процесу у вищій школі. Таким чином, актуальність, теоретичне й практичне значення окресленої проблеми в системі підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, недостатня її теоретична й методична розробленість, а також потреби вищої школи України зумовили вибір теми дослідження: «Формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва».У першому розділі «Теоретичні засади формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва» досліджувану проблему розглянуто в контексті філософських, соціологічних і психолого-педагогічних знань; розкрито різні підходи до зясування сутності понять «професійний саморозвиток майбутнього вчителя», «здатність майбутнього вчителя до професійного саморозвитку»; проаналізовано сучасний стан та особливості процесу формування здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в умовах його професійної підготовки; визначено структуру, критерії та рівні сформованості здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва. У другому розділі «Структура та критерії сформованості здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва» розроблено й теоретично обґрунтовано структуру здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, яка містить такі компоненти: 1. На основі теоретичного аналізу змісту виокремлених компонентів визначено критерії, за якими розроблено тест «Діагностика здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва» та діагностичні характеристики чотирьох рівнів (високий, достатній, середній, низький) сформованості структурних компонентів здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва» на основі теоретичних положень дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано й реалізовано методику педагогічного забезпечення формування здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, експериментально перевірено доцільність запропонованих форм та методів у його предметно-методичній підготовці вчителя образотворчого мистецтва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ