Формування політики розподілу в зовнішньоекономічній діяльності. Процес організації політики розподілу. Організація збуту на зовнішніх ринках. Підвищення економічної ефективності міжнародних перевезень вантажів як передумова зростання обсягів збуту.
Завжди було відомо скільки потрібно виробити продукції і яким чином вона потрапить до споживачів. Серйозної конкурентної боротьби за ринки збуту не існувало, в ній просто не було потреби, адже всю вироблену продукцію викуповувала держава, яка і займалася власне проблемою розподілу. Одну з головних ролей в цьому процесі відіграє саме грамотно організована система доставки товару до споживача. Як наслідок недостатньо уваги приділяється таким необхідним процесам як маркетингова діяльність, а особливо формуванню ефективної системи збуту. Актуальність проблеми організації й управління збутом продукції та послуг повязано з надмірною пропозицією товарів на ринку, зі зростаючими потребами покупців та зростанням нецінової конкуренції.Функціонування політики розподілу спрямовано на реалізацію продукції чи послуг підприємства безпосередньо на ринок або через певні канали. Існує два основних розходження у визначенні сутності збуту. У першому випадку збут представляється як функція маркетингу, у другому - як незалежний від нього комплекс заходів. Формування збутової політики засновано на використанні елемента комплексу маркетингу «доведення продукту до споживача», що характеризує діяльність організації, спрямовану на те, щоб зробити продукт доступним цільовим споживачам. Для реалізації цього кроку необхідно знати, яким чином покупцю буде зручніше придбати товар (у магазині, на складі, по телефону).Учасники каналу розподілу виконують наступні функції: збирають і поширюють маркетингову інформацію; стимулюють збут; установлюють контакти; пристосовують продукт під вимоги споживачів (сортування, зборка, упакування); проводять переговори; транспортують і зберігають товари; фінансують функціонування каналу; приймають на себе ризик за функціонування каналу. Будь-який канал характеризується наявністю наступних потоків: фізичних продуктів, прав власності на товари, платежів, інформації і замовлень продукту. Звичайний канал розподілу складається з одного чи більше незалежних виробників, оптових і роздрібних торговців, кожний з який у незалежному бізнесі максимізує свій прибуток без обліку можливості одержання максимального прибутку для даного каналу як цілого; цей канал включає у свій склад незалежні організації, що не мають явно виражених лідируючих позицій і піддані найчастіше конфліктам. Вибір каналів розподілу здійснюється на основі економічних критеріїв - порівнянні обсягу реалізації з витратами на створення і функціонування каналу, з погляду можливостей контролювати діяльність каналу розподілу й адаптувати його під збут нових продуктів чи під роботу на нових умовах. Розробка структури каналів розподілу включає наступні етапи: аналіз необхідних споживачеві видів обслуговування, визначення цілей каналу та можливих обмежень для їх досягнення, виявлення основних варіантів побудови каналів розподілу, оцінка цих варіантів.На міжнародному рівні політика розподілу регулюється міжнародними угодами ГАТТ (Генеральна угода з тарифів та торгівлі), Інкотермс-2000 (міжнародні типові умови договору купівлі-продажу), Віденською конвенцією про міжнародні договори купівлі-продажу тощо. Дані документи визначають умови торгівлі між державами та підприємствами, дають визначення термінам і поняттям, які зустрічаються в практиці зовнішньоекономічної діяльності, обумовлюють правила передачі власності на товар, умови страхування ризиків. Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони України: - "Про захист іноземних інвестицій в Україні" (10.09.91); Крім Законів України, важливе значення в регулюванні ЗЕД відіграють Укази Президента України. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Верховна Рада: приймає, скасовує і змінює закони про ЗЕД; затверджує головні напрямки зовнішньоекономічної політики України; укладає міжнародні договори; затверджує митні тарифи і збори; установлює спеціальні режими ЗЕД; затверджує списки товарів, що підпадають під ліцензування при експорті або імпорті.Сучасна історія групи компаній „Орлан Транс” почалася в 1999 році, з приходом молодої і прогресивної команди менеджерів ТОВ „Орлан - Транс Груп” на ВАТ "Львів Укртранс". У березні того ж року рішенням акціонерів підприємство було перейменовано у ВАТ „Орлан Транс”. У 2000-2001 рр. група компаній „Орлан Транс” набуває сучасної спеціальної техніки для перевезень швидкопсувних, негабаритів, небезпечних (ADR) вантажів, а також автомобілі для перевезення готового одягу і виробів з текстилю. За результатами діяльності реалізація транспортирних послуг підприємства „Орлан - Транс Груп” у період 2001-2005рр. мала постійну тенденцію до зростання на рівні 20-25%, окрім показника 2002 року, однак з кожним роком виручка складала менший відсоток порівняно з попереднім.
План
ЗМІСТ
Вступ
I. Теоретичні та методологічні основи організації політики розподілу в зовнішньоекономічній діяльності
1.1 Формування політики розподілу в зовнішньоекономічній діяльності
1.2 Організація системи збуту на зовнішніх ринках
1.3 Правові основи регулювання політики розподілу на міжнародному рівні
II. Політика розподілу підприємства „Орлан - Транс Груп”
2.1 Загальна системна характеристика господарської діяльності ТОВ „Орлан - Транс Груп”
2.2 Концепція управління зовнішньоекономічними операціями підприємства „Орлан - Транс Груп”
2.3 Основні напрямки політики розподілу підприємства „Орлан - Транс Груп”
III. Шляхи вдосконалення політики розподілу підприємства на зовнішніх ринках
3.1 Розрахунок економічної ефективності міжнародного рейсу
3.2 Підвищення економічної ефективності міжнародних перевезень вантажів як передумова зростання обсягів збуту
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
