Формування врожайності соняшнику, гороху і кукурудзи в умовах північного Степу України - Автореферат

УДК 633; 631.54;633.15; 635.656; 633.85 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Роботу виконано на кафедрі загального землеробства Кіровоградського державного технічного університету та Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції протягом 1996-2000рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Слободян Степан Миколайович, Кіровоградський державний технічний університет, завідувач кафедри загального землеробства Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович, Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кононюк Володимир Антонович, Українська академія аграрних наук, завідувач відділу рослинництва.Мета і завдання досліджень полягають у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур шляхом удосконалення технологій ефективного використання нового покоління гербіцидів фронтєр при вирощуванні гороху соняшнику і кукурудзи, а гербіциду півот при вирощуванні у їх поєднанні з агротехнічним обробітком посівів гороху та встановити агроекологічні параметри впливу грунтових і післясходових гербіцидів у прямій дії та післядії на наступних культурах. Відповідно до поставленої мети планували вирішити такі завдання: - визначити зональні особливості вирощування соняшнику, кукурудзи і гороху та поширення в їх посівах видового і кількісного складу однорічних і багаторічних бурянів; дати порівняльну оцінку агротехнічним і хімічним методам боротьби з бурянами в посівах зазначених культур та визначити ефективність нового покоління гербіцидів у порівнянні з традиційними аналогами; визначити пряму дію хімічних і агротехнічних засобів захисту рослин на формування урожайності і якості соняшнику, кукурудзи і гороху в прямій дії препаратів та в післядії при вирощуванні озимої пшениці і ярого ячменю; Наукова новизна полягає у виявленні закономірностей впливу агротехнічних засобів і гербіцидів нового покоління фронтєр і півот на фітосанітарний стан посівів соняшнику, кукурудзи і гороху, мікробний ценоз грунту і формування продуктивності та якості основної продукції в ланці польової сівозміни в прямій дії і післядії хімічних препаратів.У розділі узагальнено наслідки багаторічних досліджень вітчизняної та зарубіжної науки щодо поширення бурянів в агроценозах і, зокрема, в посівах соняшнику, кукурудзи і гороху та узагальнено наукові основи агротехнічних і хімічних засобів боротьби з бурянами в їх посівах при використанні досходових і післясходових гербіцидів. У польових дослідах використовували фонове удобрення з внесенням під передпосівну культивацію під соняшник і кукурудзу нітроамофоски в дозі N20Р20К20, в рядки при сівбі гороху, озимої пшениці і ячменю Р10, під озиму пшеницю під оранку вносили підстилковий гній в кількості 20 т/га і в підживлення на III етапі органогенезу аміачну селітру з розрахунку N20. Таблиця 1 - Вивчити ефективність застосування гербіцидів фронтєр і півот в комплексі з агротехнічними заходами боротьби з бурянами за різних норм і строків внесення препаратів при вирощуванні соняшнику, кукурудзи і гороху. В екстенсивних технологіях без гербіцидів і прополювань загальна кількість бурянів під час першого весняного обліку в посіві соняшнику складала 31,3 шт/м2, гороху - 46,1 і кукурудзи - 86,6 шт/м2. Агротехнічні і хімічні методи боротьби з бурянами в посівах соняшнику 1996-1998 років показали, що після проведення обробітку посівів в перший весняний облік кількості бурянів безгербіцидні технології (прополювання) забезпечили зниження кількості бурянів на 42%, застосування аналогу (стомп) за норми 4 і 5 л/га - 44-48%.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми захисту сільськогосподарських культур від бурянів у технологіях агротехнічного напрямку та при використанні гербіцидів нового покоління фронтєр і півот у порівнянні з традиційними аналогами в прямій дії і післядії агро-і хемотехнологій. Гербіциди вибіркової дії щодо боротьби з однодольними та дводольними бурянами фронтєр і півот відрізняються від традиційних аналогів вищою біологічною ефективністю при застосуванні їх у нормах, що в 1,5-2 рази є нижчими порівняно з традиційними аналогами стомп і дуал та більш помітним ефектом у післядії препаратів на наступних культурах. В умовах Північного Степу при вирощуванні просапних культур і культур вузькорядного посіву (соняшник, кукурудза, горох, пшениця, ячмінь) найбільш поширеними бурянами серед однодольних є мишій сизий і зелений, що складають 42-58% їх видового складу, куряче просо 20-25%, серед дводольних - щириця звичайна - 30-37 і лобода біла 7-13%. Весь агротехнічний комплекс і хімічні засоби боротьби з бурянами спрямовано на зниження забуряненості посівів одно-і дводольними бурянами.

2. Основний зміст