Формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ дисертації досліджено проблему формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики у процесі фахової підготовки. У дисертації розкрито специфіку формування вокально-слухових навичок майбутніх педагогів-музикантів, доведено залежність ефективності даного процесу від реалізації педагогічних умов - формування вокально-слухацької установки, оволодіння спеціальними вокально-теоретичними знаннями, опанування практичними прийомами вокально-слухового діагностування власного та дитячого співацького процесу. Розроблено та застосовано у педагогічному експерименті систему критеріїв визначення рівнів сформованості вокально-слухових навичок майбутніх вчителів музики. Науково обґрунтовано і перевірено на практиці педагогічну модель, яку реалізовано в експериментальній методиці поетапного формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики. В диссертации раскрыта специфика формирования вокально-слуховых навыков будущих педагогов-музыкантов, доказана зависимость эффективности данного процесса от реализации педагогических условий - формирования вокально-слуховой установки, приобретения специальных вокально-теоретических знаний, освоения практических приемов самодиагностики и диагностики певческого процесса ученика.Зокрема, відсутні дослідження, у яких всебічно розглядаються проблеми вокально-слухової діяльності та формування відповідних навичок як необхідного “інструментарію” діагностування співацького процесу школярів, що негативно позначається на готовності майбутнього вчителя музики до здійснення вокально-педагогічної діяльності. Недостатня дослідженість проблеми, а також протиріччя між значущістю навичок вокально-слухової діяльності як одного з провідних компонентів вокально-педагогічної майстерності та необхідністю їх формування у процесі вокальної підготовки майбутнього вчителя музики і відсутністю науково-методичного забезпечення цього процесу зумовили вибір теми наукового дослідження - “Формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики”. Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки. Формування вокально-слухових навичок майбутнього педагога-музиканта буде ефективним завдяки стимулюванню зацікавленості процесом вокально-слухової діяльності, цілеспрямованому опануванню спеціальними вокально-теоретичними знаннями, оволодінню прийомами самодіагностування на основі співставлення субєктивного образу власного процесу голосоутворення та співацького еталону, а також алгоритмом діагностування дитячого співацького процесу. розробити та експериментально перевірити ефективність методики поетапного формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки.У першому розділі - “Теоретичні основи формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики” - здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми з позицій психології, фізіології, вокальної педагогіки; узагальнено наукові дані про вокальний слух як професійну якість вчителя музики; розкрито сутність вокально-слухових навичок, їх структуру та функції; теоретично обґрунтовано їх роль та умови формування у фаховій підготовці педагога-музиканта; розроблено теоретичну модель формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики. Аналіз літератури з психології, фізіології, педагогіки та мистецтвознавства дозволив проаналізувати специфіку вокально-слухової діяльності, дослідити логічний ряд понять, які мають важливе значення для нашої роботи: вокально-слухове сприйняття - вокальний слух - вокально-слухові навички - вокально-слухові навички педагога-музиканта. До структури вокально-слухових навичок відносяться такі компоненти, як: мотиваційний, який виражається в зацікавленості процесом вокально-слухового діагностування, в усвідомленні значущості вокально-слухових навичок для подальшої фахової діяльності; когнітивний, який передбачає набуття вокально-теоретичних знань та навичок їх самостійного пошуку; операційний, який забезпечує оволодіння практичними способами та прийомами діагностування як власного, так і дитячого співацького процесу.

2. Основний зміст дисертації