Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики - Магистерская работа

Врахування специфіки музично-виконавської діяльності вчителя музики як напруженої, багатоаспектної, складноорганізованої в змістовному, часовому, та структурно-функціональному аспектах виносить на перший план проблематику саморегуляції як основного механізму, який забезпечує її високу успішність. Однак за межами досліджень науковців залишилися питання специфіки здійснення усвідомленої саморегуляції музикантом в процесі інструментальної (фортепіанної) музично-виконавської діяльності, а також шляхів її розвитку в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики. Полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальному вивченні умов, форм та методів, що забезпечували б ефективне формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики. Формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності відбувається більш ефективно за умов: здійснення комплексного педагогічного впливу на всі основні блоки діяльності саморегуляції; активізації у студентів функції рефлексії в процесі здійснення музично-виконавської діяльності на всіх її етапах; спрямованість формуючого впливу на всі основні обєкти регуляції (субєкт музично-виконавської діяльності, її процес, функціонування субєкту в процесі здійснення діяльності). Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено завдання дослідження: · на основі вивчення наукової літератури конкретизувати поняття “усвідомлена саморегуляція музично-виконавської діяльності”, розкрити її сутність, зміст, структуру, роль в забезпеченні успішності музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музики;На таких засадах актуалізується операціональна спрямованість діяльності вчителя музики, яка передбачає володіння ним важливими митецькими якостями, зокрема, майстерністю художньо-комунікативної «ретрансляції» музичних культурних цінностей у творчих актах «живого» виконання [13, 3]. Діяльність (зокрема, професійна діяльність) розглядається як «динамічна система взаємодій субєкта зі світом, в процесі яких відбувається виникнення та втілення в обєкті психічного образу і реалізація опосередкованих ним ставлень субєкта в предметній дійсності» [46, 84]. Отже, діяльність (зокрема, професійна діяльність) є модусом життєвої активності цілісної особистості, в процесі якої породжуються, актуалізуються та здійснюються особистісні смисли, що забезпечують реалізацію сутнісних інтенцій особистості, її буття як субєкту. Художня діяльність розглядається як спеціальний вид діяльності, метою та предметом якої є виробництво власне творчого та естетичного як самоцінного; це діяльність, в процесі якої створюється й сприймається твір мистецтва. В ній відбувається творча взаємодія та взаємоспілкування трьох субєктів художньої діяльності - автора, виконавця і публіки.Для діагностики стану сформованості вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності нами були визначені критерії, узгоджені зі встановленим нами складом досліджуваного феномену, а саме: основні уміння: (операційне забезпечення функціонування регуляторного контуру) · вміння працювати над образом потрібного майбутнього (образом себе як фахівця, виконавським образом, образом потрібного функціонального стану), створювати, перетворювати, збагачувати, конкретизувати його; · вміння оптимально (в залежності від своїх можливостей та обєктивних обставин) визначати, чітко формулювати ціль, конкретизувати умови її досягнення, визначати необхідні й доступні ресурси та засоби досягнення, планувати процес руху до неї; · вміння усвідомлювати та аналізувати теперішній стан як в своєму професійному та особистісному розвитку як фахівця-музиканта, так і в ситуації реальної виконавської діяльності (вміння слухати себе, реально оцінювати власне виконання, вміння сприймати та оцінювати власний психофізіологічний стан). додаткові уміння: (забезпечення повноцінного функціонування образу в структурі регуляторного контуру) · вміння створювати в уяві полімодальний, складний, емоційно забарвлений, осмислений образ; · вміння цілеспрямовано зосереджуватися на перцептивному/уявному образі, його сторонах, деталях; переключати увагу на потрібні сторони, розподіляти її; · вміння використовувати образи для регуляції емоційних станів. Вказані вміння конкретизувалися по відношенню до трьох основних обєктів рефлексії у музично-виконавській діяльності, тобто: · себе як субєкту виконавської діяльності (система мотивів, цінностей, ставлень особистості виконавця); Стан реальної сформованості кожного вміння оцінювався згідно наведених критеріїв, оцінкою від 0 (низькій рівень) до 2 балів (високий рівень). Запитальник складається з шести шкал, виділених у відповідності з основними регуляторними процесами, а саме: планування, моделювання, програмування, оцінювання результатів, гнучкість, самостійність, а також шкали загального рівня саморегуляції. 1.3.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження формування вмінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

1.1 Музично-виконавська діяльність вчителя музики в світлі сучасних психолого-педагогічних досліджень

1.2 Зміст, структура, засоби та уміння усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності

1.3 Психолого-педагогічні чинники, умови та засоби формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Експериментальне дослідження формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

2.1 Обґрунтування критеріїв та дослідження стану сформованості умінь усвідомленої саморегуляції музично-виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

2.2 Практичні підходи до формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх учителів музики

2.3 Аналіз процесу та результатів формування умінь усвідомленої саморегуляції виконавської діяльності у майбутніх вчителів музики

Висновки до другого розділу

Висновки

Література

Додатки

Основні теоретичні положення і результати дослідження відображено у 3 публікаціях.

Структура магістерської роботи.

Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (101 найменування) та додатків. Загальний обсяг магістерської роботи сторінок. Основний текст викладено на сторінках, додатки - на сторінках. Робота містить 9 таблиць. До роботи додається список публікацій.