Формування власника землі як суб’єкта господарювання у сільськогосподарському виробництві - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТНауковий керівник: доктор економічних наук, професор Баланюк Іван Федорович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри обліку і аудиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений економіст України Лендєл Михайло Андрійович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин; Захист дисертації відбудеться 15 квітня 2008 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.До їх числа належать: реформування земельних і майнових відносин власності й безоплатна передача землі та майна колгоспів у власність сільських жителів; реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств і радгоспів в агроформування ринково-підприємницьких типів; розвиток фермерства й орендних відносин. Створено нові сільськогосподарські підприємства, що базуються на поєднанні колективних форм господарювання і приватної власності на землю та майно. В межах наукової теми розглянуто організаційні та соціально-економічні напрямки розвитку власників землі як субєктів господарювання, обґрунтовано механізм покращення результатів діяльності селян у сфері сільськогосподарського виробництва, їх утвердження як реальних власників-господарів землі. Для досягнення мети визначено такі основні завдання: - зясувати сутність понять “власник”, “господар”, “власник-господар” землі та їх відмінності; У роботі використано такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й формулювання висновків); історико-економічний (для визначення етапів розвитку фізичних і юридичних осіб як економічних субєктів у сільському господарстві); аналізу і синтезу (для визначення проблем, що гальмують розвиток власників-господарів землі, та окреслення напрямів їх вирішення); статистико-економічний, зокрема прийоми групування, порівняльного аналізу, статистичного спостереження (для оцінки економічного розвитку господарств населення та агроформувань); причинно-наслідкового звязку (для виявлення чинників розвитку власників землі як субєктів господарювання); кореляційно-регресійного аналізу (для прогнозування зміни чисельності власників і господарів, обсягу належних та використовуваних ними земельних площ).У першому розділі - “Наукові засади становлення та ефективного функціонування власників і господарів у сільськогосподарському виробництві” - досліджено теоретичні основи процесу трансформації відносин власності на землю як передумови формування власників та господарів землі, обґрунтовано етапи розвитку цих субєктів, визначено сутність та відмінності понять “власник”, “господар” землі, з огляду на належні кожному з них правомочності, визначено функції субєктів господарювання в аграрній сфері економіки. Аналіз поглядів науковців свідчить про неоднозначність тлумачень понять “власник” і “господар”. У результаті дослідження уточнено поняття власника землі як субєкта соціально-економічних відносин, який має право володіння, користування та розпорядження землею. З огляду на наявні в Україні форми господарювання, господарства населення доречно вважати власниками-господарями землі, а агроформування - господарями. У результаті аналізу категорій “власники” та ”господарі землі” їх класифіковано за такими ознаками: власників - за чисельністю, площею належних їм ділянок, формою власності, джерелом її набуття, напрямком розпорядження; господарів - за чисельністю, площею використовуваних угідь та джерелом їх отримання.У дисертаційній роботі викладено теоретичне обґрунтування, здійснено аналітичну оцінку та запропоновано наукове вирішення складної соціально-економічної проблеми становлення й утвердження власника-господаря землі в сільськогосподарському виробництві. Глибокі соціально-економічні перетворення в аграрній сфері, зокрема узаконення приватної власності на землю, формування повноправних власників і господарів сільськогосподарських угідь, зумовили необхідність тлумачення категорій “власник” та “господар” землі, визначення їх функцій. Власника землі в сільському господарстві слід розглядати як субєкта соціально-економічних відносин, який має право володіння, користування та розпорядження землею. Юридичне закріплення полягає в отриманні власником державного акта на право приватної власності на землю, а для господаря - в реєстрації організаційно-правової форми. Серед критеріїв визначення ефективно діючих власників та господарів землі у сільському господарстві слід виокремити: кваліфікацію, наявні засоби виробництва й умови господарювання, рівень державної підтримки, використання переваг кооперування, дорадництва й кредитування, наявність приватної власності на землю та майно, соціальну спрямованість господарювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ