Сутність і зміст процесу формування виконавської майстерності студентів у структурі їх спеціальної (фахової) підготовки. Критерії та рівні сформованості виконавської майстерності студентів (методи її формування) – майбутніх артистів естрадних ансамблів.
При низкой оригинальности работы "Формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВРоботу виконано у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерства культури і мистецтв України, м. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Стрельчук Вікторія Олександрівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри режисури естради і масових свят кандидат педагогічних наук, доцент Белявіна Наталія Дмитрівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Захист відбудеться 11 червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.Навчання і виховання артистів естрадних ансамблів здійснюється в музичних училищах, інститутах та університетах культури і мистецтв. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів у вищих навчальних закладах культури і мистецтв. Реалізація мети, поставленої в дослідженні, передбачала вирішення таких завдань: - аналіз наукових джерел з питань формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів; Для досягнення мети та розвязання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психолого педагогічної та музикознавчої наукової літератури; аналітичні - критичний аналіз досвіду фахової підготовки студентів - майбутніх артистів естрадних музичних ансамблів; емпіричні - опитування (письмове та усне), інтервювання, бесіди, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий); експертне оцінювання; математичної статистики - для аналізу результатів дослідження у контрольних та експериментальних групах; узагальнення і систематизація матеріалів у підведенні підсумків дослідження на різних його етапах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше актуалізовано проблему формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів; уточнено сутність понять “естрадний ансамбль”, “артист естрадного ансамблю”; теоретично обґрунтовано зміст і структурні компоненти виконавської майстерності, зокрема: музично-виконавські та творчі навички (слухові навички, темпоритм, звуковидобування, колективна імпровізація, акомпанемент, виконавська індивідуальність, сценічна культура), вольові та психічні властивості (увага, самоконтроль, комунікабельність, емоційність); висвітлено історико-теоретичні аспекти функціонування естрадного музичного мистецтва з його стильовими напрямами і жанровими різновидами; систематизовано і класифіковано виконавські стильові особливості естрадної музики, що є основою репертуару естрадних музичних колективів; вперше у процесі підготовки артистів естрадних ансамблів у вищих навчальних закладах культури і мистецтв впроваджено курс сценічної культури; розроблено критерії результативності формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів, на їх основі визначено рівневу характеристику динаміки ефективності даного процесу; розроблено та експериментально апробовано авторську методику формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів” - проаналізовано наукову літературу з проблеми виконавської майстерності, розглянуто сутність понять “естрадний ансамбль”, “артист естрадного ансамблю”, сутність та специфіку підготовки артистів естрадних музичних колективів, охарактеризовано особливості естрадної музики як основи репертуару естрадних колективів і творчі принципи естрадного інструментального та вокального виконавства. Поняття “естрадний ансамбль” розглядається нами як естрадний музичний колектив у складі 2-10 виконавців, які займаються вивченням естрадної та джазової музики під керівництвом спеціаліста-педагога, набувають навичок спільного та сольного виконавства. Д.Браславський наголошує на неможливості класифікувати всі види діючих естрадних ансамблів, він подає найпоширеніші види музичних естрадних колективів: ансамблі типу “Combo” у складі шести, семи або восьми виконавців у складі таких обовязкових інструментів, як гітара, саксофон, фортепіано, ударні інструменти, труба, тромбон, контрабас; ансамблі типу “Dixieland” у складі семи виконавців; ансамблі типу “Big Beat” з пяти виконавців, у складі яких - три гітари, ударні та клавішні інструменти, тромбон або саксофон, труба; зустрічаються такі колективи як естрадний квартет, квінтет, що можуть використовувати акордеон, флейту, вібрафон тощо.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы