Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на урокахУ Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті зазначається: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» [39]. Кожен учитель мріє про те, щоб його учні виросли допитливими людьми, «щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання» Але як запалити цей вогник? Великими можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів володіє курс «Природознавства», вивчення якого ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та обєктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів є найважливішою умовою виховання таких цінних якостей, як розвиток пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для оволодіння курсом «Природознавства» в початкових класах. Виховання у дітей стійких пізнавальних інтересів, їх розвиток завжди були актуальною проблемою, тому що від того, як активно учні вивчають навчальний матеріал, наскільки самостійно проходить їхня діяльність на уроці, залежить ефективність усієї роботи вчителя.Дослідники підкреслюють, що виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні обєкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Божович вважає, що пізнавальний інтерес заставляє людину активно прагнути до пізнання, активно шукати способи і засоби задоволення потреби до знань [11]. Г. Цей рівень прояву пізнавального інтересу має нестійкий, ситуативний характер і визначається наступними ознаками: учнів притягає зовнішня сторона вивчення предмету, вони не прагнуть до самостійного нагромадження знань, мають низький рівень усвідомленості матеріалу; негативно ставляться до робіт творчого характеру, не цікавляться результатами своєї діяльності, в додатковій літературі бачать лише інтересні факти і яскраві ілюстрації.Щоб зясувати, чи передбачено вивчення у змісті навчального курсу «Природознавство» усної народної творчості, ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу. Такими чином, аналіз програми і підручника показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості молодших школярів. Зважаючи на те, що у чинному підручнику «Природознавство» для учнів 2 класу відображена не достатня кількість усної народної творчості, ми вважали за доцільне дібрати матеріал усної народної творчості до уроків курсу. При підготовці до уроків з курсу «Природознавство» ми дотримувались таких критеріїв добору засобів усної народної творчості: - врахування мети і завдань уроку; На основі аналізу педагогічної літератури ми визначили педагогічні умови формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості: - органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;Зустрілися вовк та собака. Собака питає: - Чим ти, брате, живеш? Вовк: - Коли й голодую, а коли що натраплю де або вночі мяса дістану. Собака: - Так ти мясо їси? Вовк питає:-А чого ти такий гладкий?Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві вдалося якось до лісу втекти. Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Старих людей рубали, молодих хлопців і дівчат забирали в полон і гнали в невідому країну. В одному селі росли і розквітали красиві вродою, ставні, чорноокі, працьовиті красуні. ніжні, як білий цвіт лілії.

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості

1.1 Проблема формування пізнавального інтересу в молодших школярів у педагогічній літературі

1.2 Стан формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках в практиці школи

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з формування пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу засобами усної народної творчості у 2 класі

2.1 Аналіз програми і підручника курсу «Природознавство»

(2 клас)

2.2 Методика формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу «Природознавство» в 2 класі

2.3 Результати експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А Додаток Б