Формування в майбутніх педагогів прогностичного компонента професійної діяльності - Автореферат

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗахист відбудеться "22" грудня 2001 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Встановлено психологічні засади, на яких відбувається формування прогностичного компонента, педагогічні умови, відтворення яких забезпечує формування цього компонента під час навчання у вищому навчальному закладі. На основании теоретико-методологического анализа деятельности выделены объективные и субъективные предпосылки возникновения прогностического компонента, обоснованы педагогические условия, при помощи которых они могут быть реализованы в процессе подготовки будущих педагогов к профессиональной деятельности. Было установлено, что формирование прогностического компонента у будущих педагогов наиболее целесообразно производить во время изучения предметов психолого-педагогического цикла, которые предусматривают анализ педагогических ситуаций на теоретическом уровне в контексте исследовательской познавательной деятельности.Проведені дослідження були спрямовані на виявлення: закономірностей формування професійно важливих рис особистості педагога та супровідних ефективному здійсненню професійної діяльності його психічних властивостей і стану (Бєзуглов І.Г., Дідусь Н.І., Казимірська Т.С., Кулюткін Ю.М., Курлянд З.Н., Хмелюк Р.І. та ін.); шляхів і засобів становлення педагогічної майстерності (Багаєва І.Д., Барбіна Є.С., Зязюн І.А., Кан-Калік В.А., Кічук Н.В., Кондрашова Л.В., Мороз О.Г. та ін.); природи і сутності професійної діяльності педагога (Гоноболін Ф.Н., Карпова Е.Е., Кічук Н.В., Спірін Л.Ф., Сухобська Г.С. та ін.); структури й змісту її окремих компонентів (Ващенко Л.Ф., Засобіна Г.О., Кузьміна Н.В., Ліненко А.Ф., Нагорна Г.О., Сластьонін В.О. та ін.); рівнів та форм її існування (Левіна М.М. Визначаючи проблему дослідження, ми виходили з того, що на сучасному етапі розвитку освіти, субєктивно-діяльнісна позиція педагога посилює його особистісну відповідальність за всі дії, що здійснюються під час організації навчання й виховання дітей. Важливість уміння педагога прогнозувати наслідки своїх дій, передбачати майбутні результати своєї педагогічної діяльності зазначалась багатьма педагогами (Коменський Я., Корчак Я., Кузьміна Н.В., Макаренко А.С., Сластьонін В.О. та ін.). Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Формування в майбутніх педагогів прогностичного компонента професійної діяльності". Гіпотеза дослідження - формування у майбутніх педагогів прогностичного компонента професійної діяльності відбуватиметься ефективніше за умов, що передбачають: · усвідомлення педагогічних ситуацій та варіантів їх розвитку крізь призму педагогічних понять і категорій як головного елемента змісту профілюючих навчальних дисциплін;Характеризуючи процеси, що спонукають виникнення і впровадження педагогічних технологій у сучасну практику освіти, дослідники (Бабанський Ю.К., Безпалько В.П., Бондар В.І., Кларін М.В., Селевко Т.В., Тализіна Н.Ф.) зазначають необхідність відтворення в педагогіці системно-діяльнісного підходу, упорядкування на цих засадах засобів навчання у школі та вузі; потребу здійснення особистісно-зорієнтованого підходу в усіх ланках системи освіти, заміни недостатньо ефективного вербального засобу передачі знань більш продуктивними; потребу експертного проектування технологічного ланцюжка процедур, методів, організаційних форм взаємодії учнів і педагога, що забезпечують гарантовані результати навчання та знижують негативні наслідки роботи малокваліфікованого педагога. Технологічний рівень педагогічної діяльності є ознакою професійної культури педагога, що реалізується ним у процесі вирішення низки завдань: аналітико-рефлексивних, що повязані з аналізом і рефлексією цілісного педагогічного процесу та його елементів, субєкт-субєктних відносин, труднощів, що виникають, тощо; конструктивно-прогностичних, до яких належать завдання побудови цілісного педагогічного процесу відповідно до загальної мети професійно-педагогічної діяльності, обгрунтування й прийняття рішення, прогнозування результатів і наслідків прийнятих рішень; організаційно-діяльнісних, складовою яких є завдання реалізації оптимальних варіантів педагогічного процесу, використання різноманітних видів педагогічної діяльності; оцінно-інформаційних, до складу яких входять завдання збору, опрацювання і зберігання інформації про стан і перспективи розвитку педагогічної системи, її обєктивної оцінки в актуальному стані; корекційно-регулюючих, повязаних із корекцією протікання, змісту і методів організації педагогічного процесу, встановлення необхідних комунікативних звязків, їх регуляції і підтримки.