Формування усного мовлення у дітей молодшого дошкільного віку із загальним мовленнєвим недорозвитком - Автореферат

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ Роботу виконано в Інституті спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Денисенко Нінель Федорівна, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра реабілітаційної педагогіки та здорового способу життя, завідувач кандидат педагогічних наук, доцент Пічугіна Тетяна Вікторівна, Національний університет „Львівська політехніка”, кафедра психології, педагогіки та права З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки НАПН України за адресою: 04060, м.Так, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 / 165 від 27.03.2006 р. у дошкільних навчальних закладах для дітей із порушеннями мовлення функціонують групи для дошкільників, які досягли дворічного віку. Зясовано також, що системне вивчення стану сформованості усного мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ не проводилось, є лише окремі дані, які дають підстави стверджувати про відхилення у його формуванні (Н. С. Все вищезазначене стало підставою для обрання теми дисертаційного дослідження: „Формування усного мовлення у дітей молодшого дошкільного віку із загальним мовленнєвим недорозвитком”. Формування усного мовлення у дітей четвертого року життя із загальним недорозвитком мовлення може бути успішним за умов спеціально організованого корекційно-розвивального навчання та проведення відповідної попереджувальної роботи; урахування психологічних механізмів і закономірностей формування мовленнєвої діяльності у процесі нормального онтогенезу та визначення особливостей стану усного мовлення у дітей зазначеної категорії. Розвязання окреслених завдань і необхідність перевірки вихідних положень зумовили використання комплексу методів: теоретичних (аналіз джерельної бази - психолого-педагогічної, нейропсихологічної, психолінгвістичної, логопедичної літератури з проблеми дослідження, узагальнення отриманих даних), емпіричних (пряме й опосередковане спостереження за мовленнєвим розвитком молодших дошкільників у процесі різних видів діяльності; бесіди з педагогами та батьками дітей; збір анамнестичних даних; констатувальний і формувальний психолого-педагогічний експеримент), статистичних (визначення міри центральної тенденції результатів виконання проби в цілому по групі та розрахунок значущості різниці оцінок у групах за z-критерієм).У першому розділі - „Науково-теоретичні основи вивчення мовленнєвого недорозвитку у дітей молодшого дошкільного віку” - розкриваються питання загального недорозвитку мовлення як психолого-педагогічної проблеми, онтогенезу та психологічних механізмів розвитку мовленнєвої функціональної системи, змісту та методів корекційної роботи з дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення. Лєвіною три рівні загального недорозвитку мовлення були доповнені IV рівнем ЗНМ - нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення (Т. Б. Проте, з розвитком логопедії та спеціальної психології, у підходах до корекційно-розвивальної роботи з дошкільниками із системними мовленнєвими порушеннями виникла певна суперечність, повязана з існуванням даних про те, що саме молодший дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку всіх основних вищих психічних функцій, у тому числі й мовлення (Л. С. Складність вирішення цього питання обумовлена тим, що діти молодшого дошкільного віку із ЗНМ через системне мовленнєве порушення не здатні засвоїти програму масового дошкільного навчального закладу, хоча можуть опанувати мовлення на рівні невербального спілкування. У другому розділі - „Вивчення стану сформованості мовленнєвої діяльності у дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ” - обґрунтовано методику дослідження мовленнєвого розвитку дітей четвертого року життя із ЗНМ; подано змістове наповнення методики та результати дослідження щодо формування у них мовленнєвої діяльності.Розроблено комплексну методику експериментального дослідження мовленнєвої діяльності у дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ, психічних процесів і функцій, зокрема сприймання, уваги, памяті різних модальностей, основних мисленнєвих процесів, що зумовлюють її формування та розвиток мовлення. Виявлено специфічні порушення різних складових діяльності засвоєння та використання мови, що в цілому характеризують порушення мовлення зазначеної категорії дітей як системний мовленнєвий недорозвиток; визначено психологічний механізм, що лежить в його основі, а саме: недостатня сформованість лексичного і граматичного компонентів мовленнєвої системи, а також уваги, памяті та контролю різних модальностей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ