Формування урожаю зерна сої залежно від прийомів вирощування в умовах Південно-Західного Степу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ЗЕРНА СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО СТЕПУ УКРАЇНИРоботу виконано в Інституті кормів Української Академії Аграрних Наук в 1995-1998 рр. Науковий керівник: Бабич Анатолій Олександрович, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Інститут кормів УААН, радник дирекції, завідувач відділу селекції та технології вирощування зернобобових культур. Офіційні опоненти: Зінченко Олександр Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва; Захист дисертації відбудеться 20.03.2002 р. о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.Вперше в умовах південно-західного Степу виявлено високопродуктивні сорти сої, встановлена ефективність мінеральних добрив, препарату бульбочкових бактерій, біологічних стимуляторів росту на ріст і розвиток її рослин, формування урожаю, якість зерна сої, особливості формування листкової поверхні. В розділі подано короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань вивчення впливу мінеральних добрив, інокуляції та біологічно активних речовин на урожайність та якість насіння сої, а також необхідність підбору різних сортотипів і сортів для конкретної ґрунтово-кліматичної зони. Вивчали особливості росту і розвитку, ризобіальної ефективності районованих і перспективних сортів сої, що належать до різних сортотипів - ранньостиглого, середньораннього, середньостиглого, вплив мінеральних (фосфорних і азотнофосфорних) добрив в поєднанні з ризоторфіном, а також стимуляторів на ріст і розвиток, та урожайність різних сортів сої. В цьому досліді вносили мінеральні добрива (фосфорні і азотно-фосфорні), висівали насіння без інокуляції і з інокуляцією ризоторфіном двох сортів сої за такою схемою: фактор А - сорти: 1) Аркадія одеська, 2) Альтаір; фактор В - інокуляція: 1) без інокуляції, 2) інокуляція; фактор С - мінеральні добрива: 1) без добрив, 2) Р 60, 3) N30P60, 4) N60P60. За роки досліджень найбільша маса сухої речовини (53,04 ц/га) формувалась у фазі повного наливу-фізіологічної стиглості на ділянках, де вносили N60Р 60 в поєднанні з інокуляцією у сорту Аркадія одеська, а найменша - на ділянках без добрив та інокуляції.На продуктивність сої в умовах південно-західного Степу України в найбільшій мірі впливали мінеральні добрива в поєднанні з інокуляцією насіння, підбір сортів та біологічні стимулятори росту. Фосфорні добрива (Р 60) мало впливали на ріст і розвиток сортів сої, підвищуючи урожайність на 0,8 та 0,9 ц/га (4,9 і 7,7 %) відповідно по сортах Аркадія одеська і Альтаір, тоді як азотно-фосфорні добрива (N30-60P60) значно покращували ріст рослин, не знижуючи інтенсивності ризобіального комплексу і, як наслідок, достовірно підвищували урожайність сої, яка зростала для сорту Аркадія одеська на 1,7-2,7 ц/га (10,49-15,7 %) і Альтаір на 1,6-3,0 ц/га (13,7-26,6 %). Найбільшу листкову поверхню формували рослини на період кінець цвітіння-налив насіння при внесенні N60P60 в поєднанні з інокуляцією відповідно по сортах Аркадія одеська 34,5 тис. м2/га та Альтаір - 37,1 тис. м2/га, що більше показників контрольного варіанту на 10,6 і 13,5 %. Внесення мінеральних добрив N60P60 в поєднанні з інокуляцією забезпечувало в середньому за роки досліджень збільшення висоти рослин сорту Аркадія одеська на 7,1 см, Альтаір - на 6,0 см, кількості бобів на одній рослині відповідно - на 3,0 і 3,3, маси насіння з однієї рослини - на 1,33 та 1,23 г, маси 1000 насінин - на 10 і 9,0 г, висоти прикріплення бобів нижнього ярусу - на 6,1 і 6,4 см. Мінеральні добрива N60P60 в поєднанні з інокуляцією забезпечували в середньому за 1995-1998 рр. підвищення урожайності насіння у сорту Аркадія одеська на 4,7 ц/га (29,01 %) та у сорту Альтаір - на 4,3 ц/га (36,8 %) порівняно до контролю (варіант без добрив та інокуляції) - 16,2 та 11,7 ц/га відповідно по сортах.