Формування урожаю, якості зерна і насіння озимої пшениці при використанні олійних культур як попередників в умовах південного степу - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ, ЯКОСТІ ЗЕРНА І НАСІННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР ЯК ПОПЕРЕДНИКІВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор ЩЕРБАКОВ ВІКТОР ЯКОВИЧ, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААНАДАМЕНЬ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ, Кримський Інститут агропромислового виробництва УААН, радник дирекції кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник РОБУ ВІТАЛІЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ, Одеський інститут агропромислового виробництва УААН, завідувач відділом рослинництва Захист відбудеться ”18” червня 2009 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 67.830.01 при ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, м.Більш того, зявляються твердження як серед виробників, так і серед науковців, про негативний вплив деяких олійних культур на родючість ґрунту, його фітосанітарний стан та продуктивність послідуючих культур. Закордонними вченими переконливо доведено, що рівень урожайності озимої пшениці після озимого ріпаку мало змінюється за умови сівби її по іншим культурам. Саме тому ми вирішили розробити й експериментально реалізувати програму досліджень, яка передбачає всебічне вивчення якості олійних культур як попередників. Основною метою наших досліджень було всебічне вивчення впливу різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток та продуктивність послідуючої озимої пшениці. дати характеристику якісних показників товарного зерна озимої пшениці; озимий пшениця фотосинтетичний ґрунт визначити вплив попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння пшениці;Погодні, умови 2006-2007 с.-г. року були мало сприятливі для росту та розвитку рослин озимої пшениці з-за дефіциту вологи під час всього періоду вегетації. Дослідження по впливу олійних культур як попередників на врожайність та якість продукції озимої пшениці було проведено в 2005 - 2008 с.-г. рр. Попередниками озимої пшениці були 9 олійних культур, а для порівняння використовували озиму пшеницю, горох та чорний пар. Польові досліди супроводжувалися різноманітними супутніми дослідженнями, без яких неможливо глибоко зрозуміти явища, що вивчаються, виявити механізм дії на насіння й рослини тих чи інших факторів та обґрунтувати окремі результати: польову вологість ґрунту визначали ваговим методом; визначення забуряненості посівів проводили кількісним методом; біологічну активність ґрунту вивчали за ступенем розкладання лляної тканини методом аплікації у шарі ґрунту; визначення вологості рослинного матеріалу робили термоваговим методом; вміст білка в зерні - за методикою Кєльдаля; автолітичну активність зерна за "числом падіння" - методика Харберта - Пертена; якість клейковини визначали за сукупністю її фізичних властивостей за допомогою приладу ВДК-1; силу борошна на альвеографі; результати досліджень обробляли, використовуючи сучасні методи статистики; розрахунок біоенергетичної оцінки вирощування культури проводили по методиці, описаній в літературі з технологій виробництва продукції рослинництва. Як видно з таблиці, на час сівби озимої пшениці найбільше нітратного азоту в орному шарі ґрунту було у варіанті з чорним паром - 10,2 мг на 1 кг ґрунту.В середньому за роки досліджень у варіантах з вищезгаданими попередниками коефіцієнт водоспоживання озимої пшениці коливався в межах 315 - 425 м3/т всієї біомаси та 1094 - 1255 м3 на 1т зерна. Найбільш сприятливі умови поживного режиму для озимої пшениці створюються при використанні таких попередників як горох та гірчиця сарептська. Так, за трьохрічними даними під час сівби озимої пшениці вміст нітратного азоту у ґрунті після цих попередників в середньому становив відповідно 9,3 та 8,6 мг/кг ґрунту, легкогідролізованого фосфору - 165,0 та 155,0 мг/кг ґрунту, а обмінного калію - 260,7 та 270,7 мг/кг ґрунту. Сівба озимої пшениці після льону олійного та амаранту призводить до помітного підвищення забуряненості посівів озимої пшениці - у фазу весняного відновлення вегетації на 1 м2 посівів пшениці попередником якої слугували вищезгадані культури росло відповідно 37,7 та 34,9 рослин бурянів. Кращі умови для життєдіяльності та активності ґрунтових мікроорганізмів під озимою пшеницею створюються після гороху та гірчиці сарептської, де втрати лляного полотна за період відновлення весняної вегетації - цвітіння становили 27,96 та 23,98 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ