Формування умов оптимальності нормальних режимів електроенергетичних систем засобами автоматичного керування - Автореферат

Вінницький Національний технічний УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана у Вінницькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України Лежнюк Петро Демянович, Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри електричних станцій та систем Захист відбудеться “1 ”07 2005 р. о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.052.05 у Вінницькому національному технічному університеті за адресою: 21021, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м.Враховуючи сучасний стан основного обладнання електричних станцій, оптимальне керування нормальними режимами електроенергетичних систем (ЕЕС) є однією з можливостей економії енергоресурсів. Складність ЕЕС як обєкта керування та її особливості режимного характеру унеможливлюють своєчасне визначення та реалізацію оптимальних параметрів у відповідності зі змінами стану ЕЕС без використання систем автоматичного керування (САК) регулювальними пристроями (РП). Найбільш повне розвязання задачі визначення оптимальних станів ЕЕС забезпечують методи та підходи, які дозволяють отримати стійкі функціональні звязки між параметрами спостереження та керування САК на рівні законів оптимального керування, що базуються на фізичних процесах передачі та розподілу електроенергії в ЕЕС. Подібний підхід дозволяє у значній мірі спростити структуру та технічне забезпечення системи керування, а зменшення інформаційної та функціональної завантаженості вищих ієрархічних рівнів АСДУ забезпечує додаткові передумови здійснення аналізу станів та керування обєднаними ЕЕС в темпі процесу. У роботах, опублікованих у співавторстві автору належать: [1] - розробка методу та алгоритму згладжування та фільтрації результатів обчислювального експерименту для підвищення точності апроксимації неявно виражених критеріїв оптимальності позиномом; [2] - методика визначення полів допуску параметрів по допустимому відхиленню критерію оптимальності, що заданий неявно вираженою функцією; [3] - розробка алгоритму визначення області оптимальності параметрів регулювальних пристроїв ЕЕС; [4] - розробка структурної схеми та алгоритму роботи пристрою автоматичного контролю і управління функціонуванням регулювальних пристроїв в ЕЕС; [5] - вдосконалення методу визначення критеріїв подібності, що використовуються для формування законів оптимального керування нормальними режимами ЕЕС; [6] - створення методу формування законів оптимального керування потокорозподілом в ЕЕС за допомогою регулювальних пристроїв; [7, 8] - розробка методу аналітичного визначення області оптимальності параметрів регулювальних пристроїв ЕЕС в залежності від зони нечутливості критерію оптимальності; [9] - розробка методу представлення навантажень ЕЕС, як параметрів системи оптимального керування з імітаційною моделлю і функціонуванням САК з випередженням; [10] - формування структурної схеми взаємозвязків окремих елементів САК із залученням волоконно-оптичних ліній звязку; [11] - розробка методу та алгоритму визначення керувальних впливів окремих регулювальних пристроїв з використанням засобів критеріального моделювання; [12] - розробка структурної схеми локальної САК, закони керування якої формуються за місцевими параметрами ЕЕС.Проаналізовано наявні методи та засоби забезпечення умов оптимальності нормальних режимів ЕЕС і показано, що вони є недостатньо ефективними, особливо, коли мова йде про керування нормальними режимами енергосистем в темпі процесу. Разом з тим застосування саморегульованих систем керування потребує великого обсягу обчислень з ідентифікації моделі системи і визначення вектора керування, що мають здійснюватися в темпі процесу керування. На підставі результатів моделювання струморозподілу в неоднорідних електричних мережах ЕЕС з трансформаторами розроблено математичну модель зрівнювальних е.р.с., яка на відміну від існуючих, містить коефіцієнти трансформації у явному вигляді: , (4) де - друга матриця звязків з урахуванням комплексних коефіцієнтів трансформації, що на відміну від другої матриці зєднань N для віток, які входять в і-ий контур містить добутки фактичних коефіцієнтів трансформації трансформаторних віток в напрямку обходу цього контуру; хв - діагональна матриця реактивних опорів віток; - транспонована перша матриця звязків, що на відміну від матриці інциденцій Мт замість “-1” для вузлів кінця трансформаторних віток містить їх коефіцієнти трансформації; - перша матриця звязків, з урахуванням комплексно-спряжених коефіцієнтів трансформації; Yrб - вектор вузлових провідностей базисного вузла за заступною r-схемою; Uб - напруга базисного вузла. Закони оптимального керування (10) відповідають найбільш загальному випадку наявності засобів поздовжньо-поперечного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів з використанням їх у задачах оптимального керування нормальними режимами ЕЕС.

Основний зміст роботи