Формування умінь молодших школярів розв’язувати складені задачі - Дипломная работа

Щоб знати математику, потрібно постійно розвязувати задачі. Задачі є тим конкретним матеріалом, за допомогою якого в дітей формуються нові знання і закріплюються в процесі застосування вже здобуті знання. Сам процес розвязування задач за певної методики позитивно впливає на розумовий розвиток школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу і синтезу, конкретизації і абстрагування, порівняння, узагальнення. Щоб учні успішно засвоїли процес розвязування складених задач, вчителю потрібно подати навчальний матеріал так, щоб в усіх дітей не виникало жодних запитань до способу розвязування задач. Як говорить російське прислівя, “Повторение - мать учения”, так і у процесі розвязування складених задач, ми маємо кожен раз повторювати раніше засвоєні знання і на основі цих повторень вивчати новий матеріал, оскільки вміння розвязувати складену задачу буде тим критерієм, за яким визначиться успішність учнів у подальшому вивченні математики в цілому.Урок математики це не просто урок, на якому вчаться рахувати, складати вирази і розвязувати задачі, а це ще й потужний механізм, який розвиває у дитини такі психологічні показники як логічне мислення, память, уяву (фантазію), здібностей. Завдання полягає в тому, щоб навчити дітей спостерігати і порівнювати, виділяти риси відмінності та схожості в порівнювальних обєктах. Дійсно, більшість психологів, дидактів та вчителів-практиків визнають, що озброєння учнів знаннями та їх розумовий розвиток, включаючи розвиток мислення, здійснюється разом, оскільки формування і розвиток мислення проходять тільки в процесі засвоєння та застосування знань. Рубінштейн вказував, що не можна підпорядкувати проблему розвитку мислення проблемі засвоєння знань. Під час навчання розвязуванню складених задач у дітей формується мислення, оскільки потрібно подумати на скільки дій задача, якою арифметичною дією розвязуватиметься, що потрібно записати в дужках.На сучасному етапі розбудови шкільної математичної освіти розвязування задач у навчанні математики переслідує такі цілі: формування в учнів загального підходу, загальних умінь і здібностей розвязання будь-яких задач; пізнання і більш глибоке оволодіння математичними поняттями, що визначаються, і деякими загальнонауковими поняттями; оволодіння поняттями моделі й моделювання і власне математичним моделюванням; розвиток мислення, кмітливості учнів, їх творчого потенціалу. Вчені, які працювали і працюють в даному напрямку, кажуть, що методика формування загального вміння розвязувати задачі реалізується на матеріалі простих і складених задач, задач, що містять пропорційні величини, на знаходження суми або різниці чи кратне порівняння двох добутків або часток. Теоретичною основою створення методики формування в молодших школярів загального вміння розвязувати задачі є вимоги до процесу формування розумових дій, які забезпечують високу ефективність навчання навичок і вмінь, що сформульовані Л. “Формування загального вміння розвязувати задачі базується на визначеному нами операційному складі загального вміння розвязувати задачі та відбувається за етапами, які є загальноприйнятими у методичній науці ” - каже С. Скворцова. До етапів належать такі: 1 етап - підготовча робота до введення поняття “задача” (“складена задача”); 2 етап - ознайомлення з поняттям “задача” (“складена задача”), його структурними елементами та етапами її розвязання; 3 етап - формування загального вміння розвязувати будь-які прості (складені) задачі.Можливість постановки додаткового запитання, яке вводить у процес розвязування усі три числові дані, та будування схем аналізу, що складається з двох циклів (під час роботи над задачами з зайвими числовими даними; над двома послідовними простими задачами і над задачами з двома запитаннями). Саме тому запитуємо: що означає вислів “З числами 10 і 6 складіть задачу?” (Числа 10 і 6 будуть числовими даними цієї задачі.) (Скласти задачу на додавання.) Вислів: “Скласти задачу на додавання?” означає скласти таку задачу, яка розвязується за допомогою дії додавання. Знову ж таки вчителем пропонується запитання “Що означає вислів “З числами 12 і 7 складіть задачу?” (Це означає, що числа 12 і 7 будуть числовими даними цієї задачі.) Що означає вислів: “Скласти задачу на віднімання?” (Потрібно скласти таку задачу, яка розвязується дією віднімання.) Як ми обираємо арифметичну дію, якою розвязується задача?Ефективність узагальненої добірки завдань вивчалася протягом року шляхом постійних спостережень, контрольних і самостійних робіт, які проводилися у процесі формуючого експерименту. Формуючий експеримент тривав один рік; у ньому були залучені учні 4 А (експериментальний) та 4 Б(контрольний) класів у Утішківській ЗОШ 1-2 ст. Результативність дослідження оцінювалася на основі виконання учнями індивідуального самостійного розвязування складених задач, частково використовувалося порівняння результатів початкового і кінцевого зрізів. У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася в обох класах на початку

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблема формування умінь розвязувати задачі у теорії та практиці

1.1 Математичні задачі у математиці початкової школи як педагогічний засіб

1.2. Психолого-педагогічні передумови використання задач у початковій школі

1.3 Стан досліджуваної проблеми у теорії і практиці навчання математики

Розділ 2. Методика навчання молодших школярів розвязуванню складених задач

2.1 Методичні підходи до опрацювання складених задач

2.2 Організація експериментального дослідження та його результати

Висновки

Список використаних джерел