Формування української політичної нації: передумови та перспективи - Автореферат

Одеська національна юридична академія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних науккандидат політичних наук, доцент Юрченко Микола Миколайович, Одеський юридичний інститут національного університету Внутрішніх справ МВС України, доцент кафедри державно-правових дисциплін Захист відбудеться "28" березня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.086.02 в Одеській національній юридичній академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. Визначено основні теоретико-методологічні принципи евентуальної парадигми дослідження політичної нації. Здійснено пошукове прогнозування яке передбачає виявлення факторів і тенденцій, що сприяють чи, навпаки, перешкоджають процесам національного будівництва в Україні.Досить гостро потреба в подібних дослідженнях відчувається і в Україні, де процеси національного та державного будівництва ускладнені повторним "розігрівом" етногенезисних процесів. В умовах складної етнополітичної ситуації особливої гостроти набула необхідність включення під час політологічного аналізу до складу найбільш важливих субєктів політики, які надають процесам формування й розподілу державної влади виняткової складності та своєрідності, націй та етнічних груп. Створення синтетичної за своїми характеристиками моделі дослідження, яка поєднувала б в собі і соціально-класовий, і етнополітичний "виміри" наукового аналізу, дало б змогу відповісти на питання про те, як включити до сучасних політичних й соціально-економічних трансформацій етнонаціональний фактор, як перетворити поліетнічний склад населення України з фактора слабкості у фактор сили держави. Позитивно оцінюючи зрослу увагу науковців до проблеми націогенезисних процесів в Україні й не заперечуючи безсумнівну цінність та важливість попередніх теоретичних розробок, слід відмітити, що комплексних праць безпосередньо з проблематики дисертаційного дослідження ще не створено. Першим кроком у ствердженні нового погляду на націю повинно стати проведення чіткої межі між "нацією" як категорією, що займає одне з центральних місць в ідеально-когнітивній моделі дослідження життєдіяльності соціуму як такого, і "нацією", що виступає в ролі динамічного соціального феномену, який має безліч обєктивацій в кожному конкретному суспільно - політичному організмі.У першому підрозділі - "Вітчизняна політична думка першої половини XX століття" - відзначається, що актуальні для сьогодення питання співвідношення держави і нації, подолання етнокультурної та конфесійної вітчудженості мешканців окремих регіонів висвітлювались в роботах авторів, які належали до різних напрямків української політичної думки. Аналіз сучасних теорій нації, створених в межах західної інтелектуальної традиції, дає змогу стверджувати, що в розумінні більшості її представників "нація" - це територіально детермінована самоврядна спільність, яка конституйована своїм політичним каркасом. Прийняття евентуальної парадигми націологічного дослідження дає змогу представити політичну націю як динамічну систему етносів, національних меншин та етнічних груп, які співіснують і взаємодіють в межах територіальної політії, усвідомлюють спільність своїх цілей, завдань й інтересів та відрізняють себе від інших аналогічних систем. У другому розділі - "Етнокультурні та соціально-економічні фактори консолідаційних процесів в Україні" - розглядаються три взаємоповязані питання: етнокультурні параметри сегментації українського суспільства, вплив соціально-економічних перетворень на етнічний чинник в Україні та моделі етнонаціональної консолідації населення країни. У першому підрозділі - "Етнокультурні параметри сегментації українського суспільства" - зазначається, що сучасний стан розвитку міжетнічних відносин в Україні характеризується не лише якісно новим етапом еволюції українського суперетносу, але й значною активізацією всіх без винятку субнаціональних груп країни.

Основний зміст роботи