Формування у підлітків готовності до самоосвіти в умовах модульного навчання - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ з теми: «Формування у підлітків готовності до самоосвіти в умовах модульного навчання»Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Нусінова Жанна Наумівна, доцент кафедри педагогіки Захист відбудеться “28” вересня 2000р. о 14-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, Київ, вул.Педагогічна наука, навчально-виховна практика покликані забезпечити належні умови для реалізації основної стратегічної мети, що її накреслила “Державна національна програма “Освіта” /Україна XXI століття/, - “створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу як найвищої цінності нації” Виконати це завдання школа спроможна у процесі такої організації пізнавальної діяльності, за якої забезпечується глибоке засвоєння програмного матеріалу, а також неухильне підвищення рівня готовності учнів до самоосвіти. Шлях до цього відкриває формування у школярів потреби у самоосвіті, вдосконалення умінь і навичок розумової праці, прагнення застосовувати набутий досвід самостійної пізнавальної діяльності на практиці. У сучасній педагогічній науці проблема формування у учнів готовності до самоосвіти розглядалася у дослідженнях В. Порівняно з класно-урочною системою навчання, модульна технологія створює більш широкі можливості для: - забезпечення високого рівня мотивації самостійної пізнавальної діяльності учнів, орієнтації на самоосвіту, стимуляції самостійних пізнавальних зусиль школярів;У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження” визначаються історико-теоретичні аспекти формування готовності учнів до самоосвіти, аналізується сучасний стан розробки проблеми, розкривається сутність понять “самоосвіта школярів” та “готовність до самоосвіти”, порівнюються різні підходи щодо визначення ознак, показників, змісту цих понять, розглядаються дидактичні умови, що забезпечують результативність формування готовності учнів до самоосвіти. Значне місце у першому розділі займає характеристика особливостей самоосвіти школярів, сутності поняття “самоосвіта школяра” і “готовність до самоосвіти”. Телюк) на природу поняття “готовність до самоосвіти” було зроблено висновок, що вона являє собою такий психічний стан особистості, за якого людина глибоко розуміє значення самоосвіти, знає, як її здійснювати і має необхідні для цього уміння і навички.. У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови формування готовності підлітків до самоосвіти” - конкретизується зміст і методи діагностики рівнів готовності підлітків до самоосвіти, розкривається перебіг і методика формуючого експерименту. У розділі розкрито зміст, організацію та методику проведення експериментальної роботи щодо формування у підлітків готовності до самоосвіти, яка здійснювалась у відповідності з розробленою автором структурно-функціональною моделлю формування у підлітків готовності до самоосвіти.

Основний зміст роботи