Формування у молодших школярів уміння розв"язувати текстові задачі - Дипломная работа

Важливу роль у досягненні цієї мети посідають прості задачі, зокрема задачі на знаходження невідомих компонентів дій. Проблема навчання учнів розвязувати задачі в курсі математики початкової школи має багато аспектів. В основу дослідження була покладена гіпотеза: Якщо, навчаючи розвязуванню простих текстових задач на знаходження невідомого компонента дій додавання і віднімання, враховуючи зміст і операційний розклад умінь, рівні програмових вимог їх формування, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь, принципи добору завдань, диференційованих за складністю, то це підвищить ефективність навчання учнів розвязувати текстові задачі даного виду, а, отже, рівень математичного розвитку школярів і підготовку їх в цілому. Поняття "задача", "система задач" розглядається в контексті теорії задач. Задача у визначеннях цієї групи розглядається як субєктивне психологічне відображення тієї зовнішньої ситуації, у якій розгортається цілеспрямована діяльність субєкта [50,78]. і Психологи розглядають задачу як свідому мету, що існує в певних умовах, а дії дня її розвязання - це процеси або акти, спрямовані на досягнення мети.Розглянемо основні елементи, з яких складається кожна задача, і зясуємо, що означає розвязати задачу. Учні, як правило, досить легко засвоюють, що в задачі має бути не менше від двох числових даних; дещо важче вони, ознайомлюючись вперше із задачами, усвідомлюють необхідність запитань в їх структурі. Всього стало 4 пташки." Тому, під час першого ознайомлення із задачею слід застосувати спеціальні прийоми, щоб зосередити увагу дітей на важливості запитання задачі. Однак іноді задачу сформульовано так, що запитання містить у собі частину умови, або вся задача викладена у формі запитання. Розвязати задачу - означає пояснити (розповісти), які дії треба виконати над даними в ній числами, щоб після цього дістати число, яке й вимагається визначити.Навчити дітей розвязувати задачі - означає навчити їх установлювати звязки між даними і шуканим і відповідно до цього вибирати, а потім і виконувати арифметичні дії. Від того, наскільки добре засвоєні учнями ці звязки, залежить їхнє уміння розвязувати задачі. Групи таких задач називають задачами одного виду. На цьому ступені учні мають навчитися розвязувати будь-яку задачу розглядуваного виду незалежно від її конкретного змісту, тобто вони мають узагальнити спосіб розвязування задач цього виду. Щоб у процесі вибору дій діти використовували і усвідомлювали ці звязки, треба розкрити звязки між величинами, розвязуючи задачі на основі їх конкретного змісту.Гуманістичні цінності шкільної освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-орієнтовану, яка передбачає: використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, спрямованих на розкриття субєктивного досвіду учня; стимулювання школярів до висловлювань; використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь і т. п; оцінку діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення; заохочення намагань школяра знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів та вибирати і засвоювати найбільш раціональні з них; створення педагогічних ситуацій спілкування па уроці, які дозволяють кожній дитині виявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи; створення умов для природного самовираження учня. Враховуючи вищесказане, вчителі початкових класів під час навчання молодших школярів розвязувати задачі мають особливу увагу звернути на спілкування учнів між собою та з учителем у процесі роботи над задачами та на різні способи пояснення вибору дій у їх розвязанні. Вперше із задачами на знаходження невідомого компонента учні зустрічаються в першому класі. Задачі на знаходження невідомого доданка, зменшуваного і відємника в 2 класі розвязують на основі конкретного змісту дій додавання і віднімання, спираючись на відомі вже задачі на знаходження суми і різниці. У 3 класі ці задачі, а також задачі на знаходження невідомого множника, дільника, діленого розвязуються як арифметичним способом, так і складанням рівняння.Серйозні труднощі для учнів становить вибір дій під час розвязування задач на знаходження невідомого зменшуваного. Так задачу - За обідом зїли 5 яблук. Після вивчення умови задачі роботу можна провести так: Покладіть стільки кружечків, скільки яблук залишилося. Отже, яку дію треба виконати, щоб розвязати задачу? Під час подальшого розвязування задач учні міркують і пояснюють вибір дії аналогічно до задач на знаходження суми.Розглянемо на одній задачі на знаходження невідомого відємника різні способи пояснення вибору арифметичних дій у розвязанні. Рибалка впіймав 15 риб. Скільки риб випустив рибалка у річку? Щоб одержати кількість риб, які випустив рибалка, треба від усієї кількості забрати (відняти) кількість риб, які у нього залишилися. Рибалка випустив у річку 15 риб без 9 риб, які залишилися у нього.Задачі на знаходження невідомого компон

Зміст

Вступ

Розділ 1. Психолого-педагогічні основи формування вмінь розвязувати задачі

1.1 Поняття "задача" в початковій школі

1.2 Задача, її основні елементи. Види простих задач

1.3 Складові процесу розвязування задач

Розділ II. Формування вмінь розвязувати задачі на знаходження невідомого компонента дій

2.1 Задачі на знаходження невідомого доданка

2.2 Задачі на знаходження невідомого зменшуваного

2.3 Задачі на знаходження невідомого відємника

2.4 Розвязування простих задач на знаходження невідомого компонента дій за допомогою рівнянь

2.5 Організація формуючого експерименту та його аналіз його результативності

Висновки

Список використаних джерел

Додаток 1

Додаток 2