Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок - Дипломная работа

З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема, засвоєння обовязкових результатів навчання, навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розвязанні практичних завдань. Шкільне дитинство від самого початку вимагає від дитини іншої позиції - вона стає школярем, учнем. Божович [45, 34], яка однією з перших проаналізувала психологічний зміст переходу до статусу школяра, зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обовязковими справами, які вимагають відповідальності - дитина повинна ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримуватися шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати учбовий матеріал. Умілість ця визначається тим, які завдання ставить він перед учнями, як допомагає знаходити раціональні засоби виконання, яке місце залишається для доступної учням активності, як узгоджуються методи керування роботою дітей вчителем [63, 11]. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його звязках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, память, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоровя, уміння виконувати творчі завдання.Традиційно вміння вчитися у вітчизняній дидактиці зосереджувалося на формуванні в учнів загально-навчальних умінь і навичок. Навчально-організаційні вміння та навички: · розуміти мету діяльності, визначену вчителем; У 1 класі формуються наступні загально-пізнавальні уміння і навички: 1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма; 2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, звязно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів; У 2 класі формуються такі загально-пізнавальні уміння і навички: 1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань; самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці; орієнтуватися в тривалості праці; додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником; своєчасно підготуватися до уроку; переключатися з одного виду роботи на інший; дбайливо ставитися до своїх і чужих речей;У тому разі, коли учень уміє вчитися, він визначає сам або приймає мету, яку ставить учитель, відповідно по неї планує і виконує необхідні дії, у процесі роботи і на етапі завершення контролює й оцінює свої результати Така розгорнутість характеризує сформовану навчальну діяльність [26]. Вони формуються протягом усієї початкової школи, мають міжпредметний характер, а тому час для цієї роботи вчитель знаходить на різних уроках, враховуючи розвивальні можливості тієї чи іншої теми. Наприклад, коли першокласники вперше ознайомлюються з підручником «Математика», разом з дітьми вчитель розглядає обкладинку, запитує, як вони зрозуміли назву книжки, зміст малюнка. Кожного уроку, коли діти починають працювати з підручником, учитель приділяє особливу увагу їх орієнтації в книжці. Після роботи з підручником учитель стежить, щоб усі діти правильно і вчасно поклали підручники із закладкою на постійне місце - верхній куточок парти.У ході педагогічної практики нами відвідано 36 уроків у вчителів початкових класів та проаналізовано їх з точки зору формування організаційних умінь і навичок в учнів. Результати аналізу дають можливість констатувати, що певна робота щодо формування даних навичок і вмінь на уроках проводиться; вчителі використовують вправи на планування і алгоритмізацію дій, використовують відповідні ігрові ситуації, цікаві завдання та ін. Щодо характеру вправ, які вчителі використовують з метою формування організаційних умінь і навичок, то вчителі віддали перевагу вправам з підручником та прописаним у них алгоритмам дій (60%). Для переказів, повязаних з перебудовою тексту, вчителька пропонує такі завдання: «Склади свою кінцівку (зачин) твору; склади діалог на основі прочитаної розповіді; перекажи твір від імені автора (дійової особи); склади оповідання (розповідь) за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного; склади оповідання з використанням діалогів (без них)

Зміст

Вступ

1. Теоретико-педагогічні основи формування організаційних умінь і навичок

1.1 Організаційні уміння і навички: дефініції поняття

1.2 Способи формування організаційних умінь і навичок

1.3 Стан даної проблеми в масовому педагогічному досвіді

1.4. Психологічні особливості молодших школярів та їх рахування в процесі формування організаційних умінь і навичок

2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування організаційних умінь і навичок

2.1 Методика експериментального дослідження

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури