Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДрагомановаРоботу виконанно в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент ЗУБАЛІЙ Ніна Петрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, доцент кафедри психології. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор КОЛОМІНСЬКИЙ Наум Львович, Міжрегіональна академія управління персоналом, завідувач кафедри психології; Захист відбудеться “16” березня 2005 року о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Знання закономірностей становлення і функціонування мотивів учіння дає змогу створити оптимальну систему психолого-педагогічних впливів, що сприятимуть формуванню адекватних даній діяльності мотивів та запобігають виникненню “мотиваційного вакууму” наприкінці молодшого шкільного віку. Теоретичні та експериментальні дослідження проблеми мотивів і мотивації проводилися вітчизняними й зарубіжними вченими у таких аспектах: мотивація як складна система детермінації поведінки та діяльності (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, П.М.Якобсон, Ж.Нюттен, Х.Хекхаузен та ін.); Актуальність означеної проблеми, недостатність її теоретичного і практичного опрацювання обумовили вибір теми нашого дослідження “Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства)”. Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному вивченні особливостей формування мотивів учіння у дітей молодшого шкільного віку на матеріалі природознавства; визначенні психолого-педагогічних умов, засобів і шляхів оптимізації даного процесу. Методологічними та теоретичними засадами дослідження виступають: Закон України “Про освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст., положення вітчизняної психології про закономірності психічного розвитку (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), про формування мотиваційної сфери особистості (М.І.Алексєєва, Л.І.Божович, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Н.В.Пророк, Л.С.Рубінштейн, В.А.Семиченко, Н.О.Юдіна); положення теорії навчальної діяльності, сформульовані В.В.Давидовим, А.К.Марковою, Д.Б.Ельконіним; сучасні теоретико-методологічні розробки стосовно розвитку мотивів індивідуальної поведінки щодо природи (Т.Б.Баранова, С.Д.Дерябо, Н.В.Жук, А.М.Льовочкіна, В.А.Ясвін); праці з проблеми формування природничих понять (О.Г.Артемчук, М.Ф.Бабій, Л.М.Кудояр, А.В.Лебідь); вчення про діалектичний взаємозвязок субєктивних та обєктивних чинників становлення мотиваційної сфери особистості; принцип єдності свідомості та діяльності; принцип детермінізму психічних явищ.У першому розділі “Стан проблеми мотивів учіння та теоретичні передумови дослідження” висвітлюється зміст основних теоретичних положень та експериментальних досліджень з проблеми формування мотивів у молодших школярів. Зокрема розкрито суть вихідних психологічних категорій (“мотив”, “мотивація”, “мотиваційна сфера”, “учіння”), вікові особливості мотивів учіння у молодших школярів, подані класифікації мотивів учіння, визначено функції мотивів, закономірності їх динаміки і загальні тенденції розвитку. Загальновизнаним є розрізнення мотивів учіння двох основних категорій: соціальні, що виникають під впливом соціального контексту життя субєкта учіння, і пізнавальні мотиви - інтереси, що формуються в процесі учіння і безпосередньо повязані із змістом даної діяльності. На основі аналізу робіт, присвячених вивченню психологічних особливостей формування природничих та екологічних уявлень і понять в учнів молодших, середніх та старших класів (О.Г.Артемчук, М.Ф.Бабій, Л.М.Кудояр та ін.), а також проблемам діагностики і корекції субєктивного ставлення до природи у школярів, виховання їх екологічної свідомості (Т.М.Баранова, І.Т.Бєлавіна, С.Д.Дерябо, Н.В.Жук, В.А.Ігнатова, А.М.Льовочкіна, С.Л.Рубінштейн, А.П.Сідельковський, В.А.Ясвін), нами були виділені основні групи пізнавальних мотивів учіння на матеріалі природознавства, здійснено класифікацію за змістом цих мотивів: 1. Проведений нами аналіз психологічної літератури та вивчення аспектів змісту початкового курсу природознавства дозволили виявити теоретичні підходи до експериментального дослідження мотивів учіння у молодших школярів на матеріалі природознавства з метою вивчення психологічних особливостей мотивів та рівнів їх розвитку, визначення умов і засобів продуктивного формування мотивів учіння у дітей даного віку.Аналіз та узагальнення підходів до вивчення проблеми мотивів учіння показали, що мотиви, виражаючи сутність особистості, є складними інтегральними психологічними утвореннями.

Основний зміст дисертації