Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі - Автореферат

Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботіВивчення цих проблем повязано з аналізом праць філософів, психологів, педагогів, насамперед, фахівців з проблем організації навчально-виховного процесу. У цих працях підтверджується думка про те, що різні способи художньо-творчого освоєння навколишнього є джерелом розвитку естетичних почуттів і могутнім чинником виховання творчої особистості. Здійснений вище аналіз свідчить, що проблема формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи в умовах навчально-виховного процесу поки що не була предметом спеціальних досліджень. Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та практичне значення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, а саме «Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі». Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи зростає за умов гуманно-особистісного підходу до вихованців на основі діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та учнів;У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи формування у молодших школярів естетичних почуттів» - зясовано роль естетичних почуттів у формуванні особистісного ставлення до світу та місце природи і мистецтва у системі філософських категорій; визначено сутність та зміст дитячої художньої творчості як засобу їхнього художнього розвитку і творчого пізнання світу; проаналізовано основні педагогічні концепції з художньо-образною домінантою ставлення до природи; виділено психологічні особливості формування у дітей естетичних почуттів у процесі художньо-творчої діяльності, зясовано сучасний стан розвитку естетичних почуттів учнів сучасної початкової школи. У процесі експериментального дослідження реалізовувались такі завдання: зясування рівнів ціннісного ставлення школярів до природи; виявлення якості сенсорно-вербальної реакції учнів на навколишній світ; вивчення творчої спрямованості естетичних почуттів молодших школярів та їх здатності до творчої інтерпретації отриманих вражень; аналіз ставлення вчителів початкових класів до досліджуваної проблеми; зясування ролі сімї в художньо-творчому розвитку дітей молодшого шкільного віку засобами природи. Для оцінки отриманих результатів було використано систему критеріїв і показників сформованості у дітей естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи: якість сенсорно-вербальної реакції на природу (чіткість диференціації естетичних властивостей обєктів довкілля; адекватність вербалізації вражень; здатність до їх синтезування; влучність визначення емоційно-образної домінанти сприйнятого); здатність до емоційного осмислення художнього образу природи (сила емоційної реакції на цілісний чуттєвий образ світу в мистецтві; усвідомленість власних почуттів, що виникли в результаті сприймання художнього образу природи; уміння характеризувати естетичні якості навколишнього, відтворені виразними засобами мистецтва); оригінальність художнього відтворення природи у власній творчій діяльності (налаштованість на вираження власного ставлення до довкілля у художньо-творчій формі; активність, самостійність, ініціативність у творчій діяльності на теми природи; художність творчої інтерпретації естетичних вражень). Вивчення й узагальнення основних підходів до проблеми формування естетичних почуттів зумовило виокремлення та теоретичне обґрунтування педагогічних умов естетичного розвитку молодших школярів у процесі навчання і виховання і розробку на цій основі організаційно-педагогічної моделі формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи. До педагогічних умов формування в молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи відносимо: гуманно-особистісний підхід до вихованців на основі діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та учнів; розвиток сенсорної культури школярів як основи творчо-естетичної реакції на довкілля; активізацію образного мислення учнів на матеріалі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвих вражень; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи і мистецтва в контексті поліхудожнього підходу; творчу самореалізацію кожного вихованця на основі системного розширення естетичного досвіду в процесі позакласної роботи.