Формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано на кафедрі теорії та історії педагогіки у Національному педагогічному університеті імені М.П. Захист відбудеться “15” червня 2006 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Дисертацію присвячено питанням формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів. Наведено результати впровадження у практику навчання експериментальної методики, що доводять її ефективність у формуванні здатності майбутніх вчителів до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів.Сутність технології конструювання полягає у тому, щоб навчити майбутніх учителів вибудовувати процес навчання як процес впливу на формування активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обєктивна необхідність підвищення якості підготовки педагогів до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів та недостатня розробленість теоретико-практичних аспектів розвязання даної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження “Формування у майбутніх учителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів”. Предметом дослідження визначено технологію формування у майбутніх учителів професійної здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів. Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що рівень професійної здатності майбутніх учителів до конструювання навчально-пізнавальної діяльності учнів можна підвищити, якщо: - в основу процесу підготовки вчителя покласти мисленнєводіяльнісний підхід до організації навчальної діяльності як перспективний шлях забезпечення цілісності педагогічного процесу; У дисертаційному дослідженні вперше: науково обгрунтовано теоретико-методичні засади формування у студентів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів; виявлено структурні компоненти (мотиваційно-орієнтаційний, змістово-операційний, оцінювально-рефлексивний) готовності вчителя до конструктивної діяльності як показника здатності майбутніх учителів до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів; набув подальшого розвитку мисленнєводіяльнісний підхід до організації навчальної діяльності педагогів і учнів у їхній взаємодії як перспективний шлях забезпечення цілісності педагогічного процесу; уточнено і розширено зміст понять „конструктивна діяльність”, „професійна компетентність”, „готовність до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів”.Теоретичний аналіз наукових досліджень та вивчення педагогічної практики дали підстави для обгрунтування теоретичних та методичних засад формування у майбутніх вчителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів. Сутність такої технології полягає в реалізації механізму: мета (цілепокладання, визначення системи завдань, через вирішення яких буде досягнуто мети) - мотив (створення ситуації особистісного зацікавлення кожного студента у розвязанні окреслених разом з викладачем завдань) - дія (безпосереднє виконання завдань) - результат і наступна рефлексія. Другий розділ „Експериментальне дослідження формування у майбутніх вчителів здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів” присвячено висвітленню методики формувального експерименту, аналізові шляхів впровадження експериментальної технології формування у майбутніх вчителів конструктивних умінь як практичної основи їхньої здатності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів у практику навчання у вищому навчальному педагогічному закладі. Діяльність студентів з креативним рівнем готовності до конструювання навчально-пізнавальної діяльності школярів (13,4 %) характеризувалася високою навчальною результативністю та позитивною спрямованістю на конструктивну діяльність; розвиненим педагогічним мисленням, рефлексією і творчою самостійністю; готовністю до трансформації відомих способів вирішення педагогічної задачі в різні педагогічні ситуації; здатністю до комбінування і варіативності розв?язків.