Формування тягаря вродженої і спадкової патології серед новонароджених Чернівецької області - Автореферат

бесплатно 0
4.5 173
Статево-вікова структура і національний склад населення. Частота та ризик вроджених вад розвитку. Чинники ризику виникнення патології. Удосконалення первинної профілактики вродженої і спадкової патології та вдосконалення медико-генетичної допомоги.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім.Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. Науковий керівник доктор медичних наук професор Тимченко Ольга Іванівна Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор Германов Володимир Тимофійович, Луганський державний медичний університет, професор кафедри фтизіатрії, клінічної імунології, алергології та генетики, м. Захист дисертації відбудеться «31» травня 2010 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 при ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім.Питома вага генетичних хвороб у дітей віком до одного року життя дорівнює 20-30%, у хворобах дітей, що стали причиною їх інвалідизації, вона досягає 60-80%. Ризик виникнення вроджених хвороб серед новонароджених у світі збільшується, що повязують, з однієї сторони, зі збільшенням частоти виникнення самих хвороб, в т.ч. внаслідок забруднення навколишнього середовища мутагенними чинниками різного походження та їх несприятливого їх впливу на жінку під час вагітності [Антипенко Є.М. та ін., 1991, 1992; Білецька Е.М., 1997; Тимченко О.І. та ін., 1998; Степанова Е.И., Скварская Е.А., 2001; Зацепин И.О., 2004; Нечай О.С., Лозинська М.В., 2005; Богоявленська В.Ф., 2007; Степанова М.Г. та ін., 2006], а з іншої - з підвищенням рівня медико-генетичної допомоги, яка повинна надаватися усім бажаючим її отримати, тобто з покращанням організації (доступу населення, діагностики і реєстрації хвороб) медико-генетичної допомоги [Сердюк А.М. та ін., 2003]. Історично склалося, що Чернівецька область досить різноманітна за національним складом населення, що також може відбиватися на генетичному складі її населення і надає проблемі особливої актуальності. Зважаючи на вищевикладене, вивчення особливостей формування тягаря вродженої та спадкової патології серед населення Чернівецької області уявляється актуальним, що і обумовило вибір теми, визначення мети та завдань представленого дослідження Коефіцієнт міграції (2007 р.) в області дорівнював 0,35 проти 0,45 в Україні, з переважанням його в міських поселеннях порівняно з сільськими (0,55 та 0,20 в області проти 0,43 та 0,37 в Україні відповідно).З використанням цих даних розраховували також ВР (при 95% ДІ) виникнення ВВР у народжених живими в Чернівецькій області порівняно з Україною загалом за періоди 1999-2003 рр., 2004-2008 рр. та 1999-2008 рр. Визначали також ВР народження дитини з ВВР в Чернівецькій області та Україні в 2004-2008 рр. порівняно з 1999-2003 рр. Ризики розраховували як для ВВР загалом, так і для вищевказаних «сторожових» ВВР. Причому в Чернівецькій області різниця між коефіцієнтом в місті і селі сягала 2,67 разу (проти 1,16 разу в Україні). Показано, що питома вага осіб 20-34 років переважає в міських поселеннях порівняно з сільськими (25,88% проти 21,28%), тоді як стосовно дітей 0-14 років сільська місцевість має більший потенціал (19,14% в селі проти 15,10% в місті). Оцінка репродуктивного потенціалу населення в розрізі національностей показує, що якщо в 1989 р. питома вага дітей була більша, ніж осіб 20-34 років серед населення усіх національностей (за винятком молдован, серед яких частка осіб 0-14 та 20-34 років не відрізнялась - 22,14% та 22,18% відповідно при р=0,085), то в 2001 р. вона була значно меншою (особливо серед росіян - 8,08% дітей 0-14 років проти 18,31% осіб 20-34 років, р<0,001). Середній та медіанний вік осіб, які вперше взяли шлюб у міській та сільській місцевості менший за такий в Україні і складає 23,0 років та 22,5 років для міських та 21,5 років і 20,9 років для сільських жінок відповідно (для чоловіків - 25,5 років і 24,5 років у місті та 24,6 років і 23,6 років в селі відповідно).Показано, що питома вага осіб 20-34 років переважає в міських поселеннях порівняно з сільськими (25,88% проти 21,28%), тоді як стосовно дітей 0-14 років сільська місцевість має більший потенціал (19,14% в селі проти 15,10% в місті). Співвідношення статей серед 20-34-річних українців в 2001 р. порівняно з 1989 р. підвищилось з 0,96 до 1,01 чоловіків на одну жінку, в т.ч. в сільських та міських поселеннях, тоді як серед дітей віком 0-14 років залишилось без змін (1,03). Показаний розподіл зареєстрованих шлюбів за віком та дошлюбним станом чоловіків та жінок: середній та медіанний вік осіб, які вперше взяли шлюб у міській та сільській місцевості менший за такий в Україні і складає 23,0 та 22,5 років для міських та 21,5 і 20,9 років для сільських жінок відповідно (для чоловіків - 25,5 і 24,5 років у місті та 24,6 і 23,6 років в селі відповідно); серед усього населення на момент реєстрації шлюбу він був першим для 82,53% жінок та 80,73% чоловіків області на противагу 77,27% та 76,42% в Україні, така ж ситуація відмічається і для 20-34-річних осіб (85,08% жінок та 90,21% чоловіків в області проти 83,79% та 88,66% в Україні відповідно).

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?