Формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі розв’язання нестандартних математичних задач - Автореферат

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВУ дисертації досліджується процес формування творчої уяви майбутніх учителів як необхідний елемент професійної підготовки фахівців. Обґрунтовано можливість, визначено педагогічні умови формування творчої уяви. Визначено залежність між виконуваними діями в процесі розвязання нестандартних математичних задач та прийомами й ознаками творчої уяви. Показано, что к нестандартной задаче мы обращаемся не в узко методическом, а в широком психолого-педагогическом смысле. Указана типология задач, используемых в обучении для формирования творческого воображения.Прагнення майбутнього вчителя до креативності ґрунтується на високому рівні розвитку в нього системи психічних пізнавальних процесів, унаслідок чого суттєвим і актуальним є формування в майбутніх учителів творчої уяви, що вважається не тільки базисом усякого творчого процесу, але ще й значним психологічним компонентом педагогічної діяльності. Разом з тим відомо, що творча уява характеризує не тільки рівень розвитку особистості майбутнього вчителя, але і його творчий потенціал. Багато студентів не мають необхідного рівня сформованості творчої уяви, унаслідок чого не можуть повноцінно створювати й реалізовувати програми поведінки, коли проблемна ситуація не визначена, а також чітко передбачати динаміку навчально-виховного процесу, грамотно будувати варіанти дій та продуктивно їх здійснювати, проектувати й прогнозувати розвиток особистості учня з урахуванням його індивідуальних здібностей і особливостей. Виходячи з актуальності проблеми, з огляду на її недостатню розробленість, визначаємо тему дисертаційної роботи: “Формування творчої уяви майбутніх учителів у процесі розвязання нестандартних математичних задач”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів через систему нестандартних математичних задач.У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність; загальні методологічні й теоретичні підходи до розробки проблеми формування творчої уяви майбутніх учителів; визначаються обєкт, предмет, гіпотеза, мета, завдання, методи дослідження; розкривається наукова новизна, практичне значення дисертаційної роботи; висвітлюється апробація й упровадження результатів дослідження. Аналіз проблеми формування творчої уяви студентів педагогічних ВНЗ у межах методологічного аспекту, в історичному ракурсі психолого-педагогічної, філософської літератури дає підставу стверджувати: хоч інтерес суспільства до процесу творчості зростає, питання про роль, місце й функції творчої уяви як важливого складового компонента креативного процесу ще чекає остаточного вирішення. В основу дослідження покладені визначення творчої уяви, репрезентовані в роботах Л.Виготського, Л.Коршунової, Є.Рогова, В.Сластьоніна та ін.; погляди М.Беркінбліта, Ю.Гільбуха, А.Дудецького, В.Кудрявцева та ін. на виділення прийомів уяви, які виконують різні функції при створенні образів; ідеї О.Борейка, М.Меєровича, А.Цукара, Л.Шрагіної та ін. про специфіку формування уяви в навчальній діяльності; думки Е.Торранса, Ф.Вульфа, Ф.Рейсмана, Л.Виготського, В.Роменця та ін. про те, що уява виступає необхідним елементом усякої творчої діяльності. Але невідповідність між рівнем психолого-педагогічної освіти майбутніх учителів і реальними вимогами суспільства у вихованні вчителя-творця обумовлюють необхідність модернізації традиційних підходів і шляхів організації та змісту навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ, спонукають до розробки педагогічних умов, які ведуть до формування творчої уяви, посилення органічної єдності навчання й творчості. Для розробки системи нестандартних задач сформульовано основні прийоми й ознаки творчої уяви, задіяні в процесі розвязання нестандартних задач різних типів, унаслідок чого зазначена послідовність уведення нестандартних задач у процес навчання обумовлена характером відносин між задачами з урахуванням дидактичних принципів побудови системи - задачі визначені; задачі невизначені, у яких є брак умови для розвязання; задачі перевизначені, що мають надлишок умови; задачі, розвязання яких призводить до нових серій задач; задачі з несформульованими питаннями (задачі з відстроченими питаннями, задачі з відкритими питаннями); задачі на основі інверсії; задачі з парадоксальними формулюваннями й неоднозначною відповіддю; задачі, складені студентами самостійно за схемою, кресленнями або за питаннями; задачі з практичним змістом, на визначення причинно-наслідкових звязків, на комбінування систем і їх складових; тупикові задачі (у яких немає розвязання); задачі-жарти, парадокси, на логіку, на кмітливість (уміння в математиці бачити загальне в частковому, подібність у різному) та ін.