Формування творчої активності майбутніх учителів у процесі розв’язання педагогічних задач - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет ім. Формування творчої активності майбутніх учителів у процесі розвязання педагогічних задач АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Захист відбудеться "24" листопада 1999 р. о "10й" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім.На порозі третього тисячоліття розробка проблем творчості набуває особливої значущості та гостроти. Результатом їх багаторічних досліджень стали висновки, що творчість не є особливим даруванням для обраних, вона, навпаки, є властивістю, яка розподілена між усім людством в більшій чи меншій мірі; а творче мислення починає працювати у будь-якої нормальної людини, коли саме життя, практика наражають її на якісь труднощі, перепони, що виступають у вигляді більш чи менш складних задач. Тому не можна навчити тому, що не створено, але можна навчити механізмам його творення, сформувати здібності до творчої діяльності, її рушійні мотиви. Мотиваційна спрямованість на оволодіння новими способами професійної діяльності, на створення нових, більш досконалих якостей як вчителя, так і його учнів являє собою пусковий механізм включення здібностей, умінь, навичок у процес певної педагогічної творчості різних рівнів. Кожна із задач обєктивно вимагає мобілізації всіх творчих сил педагога (мотивів, прагнень, здібностей, умінь), тобто достатньо високого рівня творчої активності Таким чином, педагогічна задача, складаючи змістовну і технологічну основу творчості, одночасно виступає і як важливий засіб, і як суттєва умова формування професійно досконалої творчої активності субєктів освітнього процесу: вчителів і їх вихованців.У першому розділі - "Питання формування творчої активності вчителя у психолого-педагогічних дослідженнях та практиці вищих навчальних педагогічних закладів" здійснено різнобічний теоретичний аналіз категорій "творчість", "активність", "творча активність", а також висвітлено педагогічний досвід щодо умов розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя. Такий діалектичний звязок між творчістю та задачами дає можливість вважати одним із провідних засобів становлення творчої активності майбутніх учителів цілеспрямоване навчання їх розвязанню педагогічних задач, зокрема, виховного характеру. Кондрашова свою класифікацію повязує з різними сферами професійно-творчої діяльності майбутнього педагога: задачі, що розвивають прогностичні вміння; задачі, що вимагають нових знань та різноманітних способів їх застосування; задачі, повязані з оцінюванням та доведенням доцільності педагогічної дії, її результатів. Для визначення кожного рівня застосовані певні критерії-мірила провідних якостей творчої активності: мотивація до творчих дій (її якісні властивості у ставленні до педагогічної професії і конкретних фахових справ - виключно зовнішні стимули чи внутрішні потреби і прагнення дійти поставленої мети творчими зусиллями, долаючи звички, шаблони, стереотипи); характер діяльності студентів (репродуктивний, евристичний, конструктивний, креативний); результативність певного рівня діяльності (завершеність процесу і результату розвязання обраних задач); розвиток творчих здібностей педагога (комунікативних - рефлексія, діалогічність, емпатійність, евристичних /пошукових/ - бачення проблеми, позицій учасників педагогічної ситуації, образність мислення і слова; рефлексивних - самоорганізація, самоспрямованість на творчість, адекватна самооцінка; дослідницьких - здібності порівнювати, аналізувати, узагальнювати, конструювати, оцінювати вчинки, процеси, результати; креативних-імпровізація, оригінальність, кмітливість, винахідливість, артистичність, якість особистісних творчих здобутків). Розроблена автором модель складалася з таких основних стадій: актуалізація мотивів професійного вибору; утворення сфери спільних пошукових інтересів студентів і викладачів, визначення мети творчо-професійної підготовки, привабливих характеристик творчої діяльності педагога; конкретизація мети педагогічного становлення у серії задач і завдань; випробування себе в реальному образі творчого вчителя, спроможного до складання і розвязання виховних задач; аналіз рівня професійної підготовки і творчої активності та визначення змісту подальшого педагогічного зростання.