Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
При низкой оригинальности работы "Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Це обумовлено цілою сукупністю факторів: екологічним (наслідки чорнобильської катастрофи, масштабні техногенні впливи), економічним (зниження рівня життя громадян України внаслідок соціально-економічної кризи), соціальним (поява у суспільстві нових соціальних еталонів, стандартів, потреб, пріоритетів і цінностей). Нормативними для навчальних закладів різного рівня стають курси валеології, санітарно-гігієнічного просвітництва, створюються екологічні центри для роботи з молоддю, зростає кількість наукових досліджень з екологічного виховання школярів та студентів, з проблеми підготовки вчителя до відповідної роботи [1;3; 40; 46]. Безумовно, така тенденція у сфері навчання і виховання піднімає роль фізичної культури, яка сьогодні розглядається як важливий засіб профілактики не лише різного роду захворювань, а й розповсюдження шкідливих схильностей і звичок серед молоді (наркоманія, алкоголізм), конструктивного заповнення вільного часу з метою перешкоди антиправовим діям підлітків і юнацтва. При цьому мова йде не лише про вчителів фізичної культури, а про педагогів будь-якого предмету, адже саме від педагогічних працівників, їх поведінки, ставлень, цінностей, що наслідуються, залежить прийняття відповідних нормативів життєдіяльності учнями [9; 38; 40]. Порівняно з іншими учбовими дисциплінами на предмет "Фізичне виховання" відводиться найбільша кількість навчальних годин, у базову навчальну програму для вищих навчальних закладів освіти України III та IV рівнів акредитації включено складний комплекс завдань щодо сприяння різнобічному розвитку майбутніх учителів [5; 27; 34].Вихід з сучасної кризи фізичної культури, вважає дослідник, повинен ґрунтуватись на наукових концептуальних положеннях, які є основою процесу створення національної системи фізичного виховання. її основними є такі положення: Ідеологія системи фізичного виховання має відображати загальнолюдські гуманістичні цінності, будуватись на національних засадах з урахуванням регіональних особливостей та передового вітчизняного та світового досвіду. Висунуті концептуальні положення уможливлюють розширення змісту предмета "Фізична культура", спрямованого на забезпечення загальної фізкультурної освіти учнів, метою якої є формування їх наукового світогляду у сфері фізичної культури, оволодіння засобами, методами і формами індивідуальної рухової діяльності, вміннями цілеспрямовано використовувати цю діяльність для власного духовного та фізичного вдосконалення, зміцнення та збереження здоровя, задоволення потреб у підготовці до активної творчої життєдіяльності [108,12-14]. Кожен учитель є фактично носієм цінностей фізичної культури, сприяє формуванню у студентів ціннісного ставлення до фізичної культури, спонукає та організує їх фізичну активність, особливо у позакласній роботі (спортивні змагання, відвідування спортивних секцій, туристичні походи, спортивні ігри у вільний час). Фізична культура органічно включає в себе фізичне виховання і спорт, сукупність спеціальних наук, знань і матеріальних благ, створених для використання фізичних вправ з метою вдосконалення біологічного і духовного потенціалу людини. У тому ж "Педагогічному словнику" мова йде і про інше трактування терміну "фізична культура": "Фізична культура в школі - навчальний предмет, основним змістом якого є вивчення фізичних вправ, рухових дій, рухливих і спортивних ігор, що сприяють зміцненню здоровя, фізичному розвитку та вдосконаленню рухових здібностей учнів з метою їх підготовки до життя, праці і професійної діяльності.Для вирішення поставлених завдань роботи та досягнення мети використовувались такі методи дослідження: теоретичні - методи концептуально-порівняльного аналізу при аналізі наукових першоджерел, співставленні наукових поглядів різних авторів на і аксіологічні основи навчання, ціннісні складові, особливості ставлень молоді до фізичної культури як особистісної і професійної цінності;Дослідження проводилось у логічній послідовності в декілька етапів, що дозволило повністю вирішити задачі роботи . На першому етапі (квітень-вересень 2006 року ) визначались проблема, обєкт та предмет дослідження, мета, завдання, проводився теоретичний пошук. На другому етапі (вересень-жовтень 2006 року) було проведено констатуючий експеримент, опрацьовано і проаналізовано отримані результати.У розділі наводяться і аналізуються експериментальні дані, що дозволяють з різних позицій охарактеризувати ставлення студентів до фізкультури і спорту, а також до відповідного навчального предмета у системі їх професійної підготовки. Виходячи з теоретичної моделі, ставлення студентів до фізичної культури можна розглядати як певну субєктивну систему, що складається з трьох компонентів: 1) ставлення до фізичної культури як життєвого феномену; Навіть визнання студентами значущості фізичної культури в житті людини не завжди підкріплюється позитивним ставленням до відповідного предмету; значна частина студентів (приблизно третина від загального масиву опитаних) відчувають на
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теорія і практика формування ціннісного ставлення студентів як основи навчання
1.1 Фізичне виховання молоді в контексті суспільних трансформацій
1.2 Фізична культура як соціальне явище та складова навчального процесу
Висновки до першого розділу
Розділ 2. Організація та методи дослідження
2.1 Методи дослідження
2.2 Організація дослідження
Розділ 3. Особливості ставлення студентів до фізичної культури і спорту за традиційною та експериментальною організацією навчання
3.1 Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту
3.2 Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі
3.3 Підвищення ціннісного ставлення майбутніх педагогів до фізичної культури під впливом формуючого експерименту
Висновки
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы