Формування територіальних володінь чернігово-сіверських князів (друга половина ХІ – кінець ХІІІ ст.): історико-політичний аспект - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ВОЛОДІНЬ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКИХ КНЯЗІВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІ - КІНЕЦЬ ХІІІ СТ.): ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТРоботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України Бодрухин Володимир Миколайович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, доцент кафедри історії України Войтович Леонтій Вікторович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри давньої історії України та архівознавства; Інститут українознавства імені Івана Крипякевича, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків; Захист відбудеться 25.06. 2004 р. о 14 _ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м.З набуттям незалежності в Україні зявилася реальна можливість обєктивного наукового підходу до розкриття прогалин в історії України. Особлива увага приділяється долі Чернігово-Сіверської землі в часи монголо-татарської навали. Видано декілька монографій та інших наукових праць, у яких висвітлено різні питання історії державотворення України, обґрунтовано значення вивчення державотворчих процесів у формуванні й вихованні молодого громадянина Української держави - студента навчального закладу; з цією метою постійно проводяться наукові семінари та конференції. Предмет дослідження: розвиток Чернігово-Сіверської землі у зазначений період, зясування засобів, які застосовували місцеві князі для формування і змін територіальних володінь, а також історико-політичні наслідки цих заходів. Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХІ ст., що збігається з формуванням політичного осередку Чернігово-Сіверської землі, та кінець ХІІІ ст., коли встановилася монголо-татарська влада, а окремі удільні давньоруські князівства (у тому числі й князівства Чернігово-Сіверської землі) припинили своє існування.Автором використана козацька хроніка „Літопис Самовидця” з приводу дослідження історії походження назв „Сіверська земля”, „сіверяни”, оскільки в цьому літописі зберігаються повідомлення про так званих „севрюків”, які мешкали на території Чернігово-Сіверської землі. Таким чином, аналіз джерельної бази й огляд історичної літератури свідчать про необхідність активізації історичних досліджень, і не лише з історії Чернігово-Сіверської землі та історії діяльності її політичних діячів, але й інших князівств-земель та їх володарів. У другому розділі - „Формування осередку та кордонів Чернігово-Сіверської землі (до кінця ХІ ст.)” - здійснено аналіз процесу заселення Чернігівської землі, подано характеристику розвитку господарства краю; охарактеризовано Чернігово-Сіверську землю до розподілу волостей після смерті Ярослава Мудрого та остаточне формування територіальних володінь Святославичів за рішеннями Любецького зїзду (1097 р.). Висвітлено процес „окняжіння” землі, характерні риси політики чернігівських князів, боротьбу Святославичів за вотчину батька. У дисертації доведено, що формування кордонів і території Чернігівської землі - князівства та її відособлення було повязано із „рядом” київського князя Ярослава Мудрого, котрий заповів землі другому своєму синові - Святославу.