Номінація різних явищ матеріальної культури як предмет лінгвістичного опису. Структурна організація та принципи номінації предметів посуду в українській літературній мові. Дериваційна система назв посуду. Складні іменники – назви предметів посуду.
При низкой оригинальности работы "Формування тематичної групи "назви посуду" в сучасній українській літературній мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор Захист відбудеться „18” листопада 2003 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, Київ, вул.Пирогова, 9.Комплексне дослідження словникового складу мови передбачає вивчення всіх тематичних груп з урахуванням свідчень етнографії, історії матеріальної і духовної культури, що покликане забезпечити повноту відтворення семантичної структури кожного елемента тематичної групи лексики. Актуальність теми визначається як необхідністю дослідження системних звязків в окремих групах слів, що дозволяє краще пізнати системну організацію лексики в цілому, так і важливістю вивчення лексики, яка безпосередньо віддзеркалює форми господарювання, побуту, історію матеріальної і духовної культури народу. Вибір обєктом дослідження тематичної групи слів „назви посуду” зумовлений тим, що, по-перше, побутова лексика належить до широко вживаних сфер словникового складу, по-друге, становить активний шар словникового запасу і характеризується динамічністю й різноманітними семантичними процесами більшою мірою, ніж інші групи, належні до сфери побуту, що дає змогу глибше дослідити семантичні і дериваційні зміни в структурі слів цієї тематичної групи. Досі не було спроб дослідити тематичну групу лексики „назви посуду” як систему, тобто виявити з максимальною повнотою її номінативний інвентар в українській мові (літературній і говірках), охарактеризувати її за походженням, структурною організацією, особливостями функціонування, описати системні відношення в окремих лексико-семантичних групах (далі - ЛСГ). Драгоманова „Лінгводидактичний опис функціонування української мови”, що передбачає вивчення питань граматики української мови, зокрема структури, семантики, функціонування лексем на позначення посуду, історії становлення і розвитку, формування тематичної групи „назви посуду” в сучасній українській літературній мові.У першому підрозділі - “Логіко-предметне членування лексики на позначення посуду в етнографічних джерелах” - проаналізовано етнографічні праці, в яких описано різноманітні класифікації предметів посуду і начиння. Виявлено, що сучасні і давні етнографічні джерела розділяють посуд і начиння за: 1) функціональним призначенням; У спеціальній літературі з кулінарії, як і в етнографічних джерелах, посуд і начиння не диференційовано. У третьому підрозділі - “Системне вивчення лексики на позначення предметів посуду” - визначено критерії віднесення лексичних одиниць до тематичної групи “назви посуду”. Група назв посуду, мотивованих матеріалом, з якого цей посуд виготовлено, чисельна (70), і склад її продовжує поповнюватися, бо сучасні технології продукують нові матеріали, з яких виготовляють посуд.У тематичній групі “назви посуду” простежуються в основному загальні тенденції і закономірності функціонування та формування лексичної системи української мови. Постійне поповнення тематичної групи „назви посуду” відбувається: а) шляхом уведення в обіг власних національномовних новотворень; б) калькуванням з інших мов; в) запозиченням іншомовних лексем з подальшим їх коригуванням та пристосуванням до норм і законів української мови. Головним джерелом поповнення тематичної групи “назви посуду” постають національномовні словотвірні засоби, які забезпечують відповідне її оформлення і підпорядкування граматичним, лексичним і фонетичним особливостям. Чим пізніше увійшли ці слова в лексичний масив назв посуду, тим більше вони позбавлені емоційного забарвлення і відзначаються високою здатністю утворювати похідні одиниці (крюшонниця, креманка), легко вписуються в українську мову, зазнають фонетичної, морфологічної та семантичної адаптації. У номенклатурі назв посуду виділяються різні за обсягом і структурою групи слів, обєднані тематично і функціонально на основі звязків ознак, предметів і явищ дійсності, які вони позначають.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы