Формування та розвиток системи крос-культурного менеджменту (на прикладі міжнародних корпорацій) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукУ дисертації досліджуються етапи формування та розвиток системи крос-культурного менеджменту на сучасному етапі. Розглянуто існуючі підходи до економічного трактування поняття “культура”, досліджено її національний, корпоративний та організаційний різновиди. Визначено переваги та недоліки застосування даних організаційних форм з урахуванням їх галузевої та національної приналежності, а також стадії розвитку самої міжнародної корпорації. Досліджено існуючі типи політики найму персоналу (етно-, полі-, геоцентричний підходи), поняття та статус експатріантів в умовах здійснення міжнародної бізнес-діяльності, а також дано оцінку всім стадіям карєрного циклу експатріантів. Для аналізу ефективності функціонування міжнародних корпорацій в умовах української бізнес-культури розроблено математичну модель розрахунку оптимальної пропорції залучення експатріантів та національних людських ресурсів за умови оптимізації прибутковості підприємницької діяльності.Більш гостро дане питання постає для сфери міжнародного бізнесу, а, враховуючи євроінтеграційний курс України та її участь у роботі міжнародних економічних організацій, дослідження процесу формування та розвитку системи крос-культурного менеджменту є надзвичайно важливим. Недостатність дослідження українського стилю менеджменту та недосконалість системи управління, повязана з переходом від адміністративно-командних до ринкових методів управління та процесами нестабільного розвитку економіки, ставлять перед дослідниками декілька актуальних завдань. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю “Організація управління на національному та світогосподарському рівнях”, яка є складовою частиною теми №01БФ048-01 “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”, що виконується в Інституті міжнародних відносин у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”. В рамках окресленої мети дослідження ставляться наступні завдання: розкрити теоретико-методологічні підходи до процесу формування крос-культурного менеджменту як системи; У процесі дослідження автор одержав такі найбільш вагомі наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми та характеризують новизну роботи: вперше: розкрито комплексність “крос-культурного менеджменту” як системи, кожен елемент якої віддзеркалює певний аспект аналізу міжнародного менеджменту: крос-культурний менеджмент як складова сфери людської діяльності - це управління, яке враховує національні стереотипи, особливості організації та ведення бізнесу в різних країнах, а також наслідки взаємодії різних культур та їх вплив на розвиток міжнародного бізнесу; крос-культурний менеджмент - сучасний етап розвитку менеджеризму, акцент в якому зміщується на вивчення взаємодії компанії та зовнішнього середовища; крос-культурний менеджмент як специфічна наукова дисципліна, яка знаходиться в процесі свого становлення, має власні предмет, методологію й метод дослідження, базується на практиці ведення міжнародного бізнесу та науково-теоретичних узагальненнях, що постають у формі певної системи знань;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади становлення кросскультурного менеджменту як системи” проаналізовано існуючі науково-теоретичні підходи до трактування поняття “культури” та визначення її економічної складової, класифікації національних бізнес-культур, дано оцінку українському бізнес-середовищу за даними параметрами, окреслено основні принципи реалізації національних концепцій крос-культурного менеджменту в умовах міжнародної економічної діяльності. На думку автора, культура визначається як стійка сукупність поведінкових стереотипів, прийнятих у певній країні або групі країн, сприйнятих (усвідомлених, засвоєних) особистістю та застосовуваних у процесі її суспільно-корисної діяльності. Авторським внеском стало дослідження української специфіки ведення бізнесу та управління персоналом, що є основними обєктами крос-культурного аналізу, співставлення української культури з іншими світовими культурами та, що найголовніше, розробка уніфікованих правил діяльності на національному ринку. На основі чітко сформованих та опробованих на практиці принципів управління створена спеціальна школа менеджменту, навчання в якій проходять представники управлінських кіл найкрупніших компаній світу. У другому розділі “Менеджмент міжнародних корпорацій як фактор взаємодії культур” досліджено специфіку застосування організаційних культур в певних умовах мультикультурного середовища та культуру внутрікорпоративного управління (взаємовідносини з/між іноземними підрозділами та управління людськими ресурсами).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ