Аналіз положення Конституції Японії щодо формування та функціонування органів влади, в тому числі особливості статусу Імператора, Імператорського Дому, Парламенту, Кабінету Міністрів. Дослідження питання проведення адміністративної реформи в Японії.
При низкой оригинальности работы "Формування та розвиток системи державного управління: досвід Японії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У статті досліджено досвід державного управління Японії, проаналізовано положення Конституції Японії щодо формування та функціонування органів влади країни, в тому числі особливості статусу Імператора, Імператорського Дому, Парламенту, Кабінету Міністрів. Вивчено досвід проведення адміністративної реформи в Японії, шляхи реструктуризації функцій органів влади та реструктуризацію центральних органів влади країни. The article investigates the experience of administrative reform realization in Japan, as well as ways of restructuring of authorities` functions and restructuring of central government bodies of the country. Імператор за порадою і затвердженням Кабінету Міністрів: проголошує поправки до Конституції, закони, урядові укази та договори; скликає Парламент; розпускає Палату Представників; проголошує проведення загальних виборів депутатів Парламенту; підтверджує призначення і звільнення державних міністрів та інших передбачених законом посадовців, а також повноправні мандати, вірчі грамоти послів і посланців; підтверджує амністії, помилування, помякшення покарання, звільнення від виконання вироку та відновлення прав; вручає нагороди; підтверджує ратифікаційні грамоти та інші визначені законом дипломатичні документи; приймає іноземних послів і посланців; проводить церемонії. Премєр-міністр в якості представника Кабінету Міністрів вносить на розгляд Парламенту законопроекти, доповідає Парламенту про загальний стан державних справ і дипломатичних стосунків, а також здійснює керівництво та нагляд за усіма гілками виконавчої влади [2].Кабінет Міністрів окрім загальних виконавчих функцій: втілює сумлінно закони у життя і веде загальний нагляд за державними справами; керує дипломатичними відносинами; укладає договори; проте мусить мати попереднє чи, залежно від обставин, подальше затвердження Парламенту; керує і наглядає за функціями посадовців, слідуючи стандартам, визначеним законом; складає бюджет і подає його на розгляд Парламенту; видає урядові накази для виконання положень Конституції та законів; в урядових указах не може встановлювати покарань і штрафів, за винятком особливих випадків, коли це дозволяє відповідний закон; затверджує амністії, помилування, помякшення покарання, звільнення від виконання вироку та відновлення прав.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
