Формування та розвиток документальних колекцій у складі фондів одеських музеїв (1825–2003 рр.) - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ДОКУМЕНТАЛЬНИХ КОЛЕКЦІЙ У СКЛАДІ ФОНДІВ ОДЕСЬКИХ МУЗЕЇВ (1825-2003 рр.)Роботу виконано в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Матяш Ірина Борисівна, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, директор Захист відбудеться 13 вересня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.864.01 в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства за адресою: 03110, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися у Науково-довідковій бібліотеці центральних державних архівів України: Київ, 03110, вул.Тобто, Закон надає музеям право постійно зберігати архівні документи, а також поповнювати свої фонди профільними документами і колекціями. Проте в організації роботи музейних установ з архівними документами наявні досі не вирішені проблеми, що актуалізує потребу дослідження історії формування документальних колекцій у музеях і розвитку нормативно-методичних засад функціонування музейних установ, зокрема, щодо організації та зберігання архівних документів. Особливість діяльності музеїв полягає в тому, що вони ведуть дослідження та зосереджують у своїх фондах усі типи історичних джерел (речові, зображальні, писемні, кіно-фотодокументи). Документальну колекцію в музеї складають документи офіційного та особового походження, раритетні періодичні і неперіодичні видання, книги тощо. Федорової розглянуто музей “Стара Одеса” як своєрідний соціальний інститут культури, з його історією, багатогранними функціями, визначеними тенденціями розвитку в порівнянні з музеями “Старий Львів”, “Старий Київ”, “Стара Москва”, “Старий Петербург”.В параграфі 1.1 розглядається створення і розвиток в Одесі музеїв та їх документальних колекцій в 1825-1917 рр. В цей час було створено і функціонувало 24 музеї. Формування документальних колекцій в одеських музеях почалося з ММС, до якого, крім памяток археології, надходили документи і грамоти кінця XVII-XVIII ст. Згодом у музеї ОТІС було сформовано колекцію рукописів, документів, географічних карт і планів. Особливістю цього періоду стала поява музеїв з новою формою власності - муніципальні (Муніципальний музей особистих колекцій), приватні (Музей нумізматики), а серед музеїв на громадських засадах виділявся Музей при товаристві “Потерпілі від політичних репресій” (2000), створений колишніми вязнями сталінських таборів, їх дітьми і родичами. Ця стихійність мала як позитивні сторони (широка різноманітність, індивідуальність музейних експозицій і їхніх документальних колекцій), так і негативні (музеї не мали матеріальної підтримки від держави, їх засновники і власники могли розраховувати лише на себе і на добродійництво, як наслідок - спостерігалося вимушене закриття ряду музеїв).Історія міста та краю в одному музеї (до 45-річчя Одеського історико-краєзнавчого музею) // Праці наук.- “Музей. Формирование историко-этнографической коллекции причерноморских немцев в собрании Одесского историко-краеведческого музея // Ключевые проблемы истории российских немцев: Материалы 10-й междунар. ассоциации исследователей истории и культуры рос. немцев. Музейна справа в Одесі за часів Російської імперії (1825-2003 рр.) // Студії з архів. справи та документознавства. Документ як експонат музею (за документами Одеського історико-краєзнавчого музею) // Студії з архів. справи та документознавства.

Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в публікаціях