Формування та регулювання новітніх форм зайнятості в Україні - Статья

ФОРМУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ НОВІТНІХ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІОдночасно революція в ІКТ, швидкість масштабного розвитку сфери послуг, поширення малого бізнесу потребують працівників, які можуть функціонувати в умовах гнучкого робочого режиму, бути мобільними, здатними та готовими працювати в нестандартних ситуаціях, що часто змінюються, поєднуючи в трудовій діяльності виконавчі та підприємницькі функції. Для нового типу зайнятості, адекватного економіці ХХІ ст., характерними постають специфічні риси, а саме: інтелектуалізація праці; динамічна секторальна, галузева та внутрішньогалузева реструктуризація зайнятих; підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня робочої сили; створення нових типів праці та «оновлення» цілих сфер професій і компетенцій; розвиток самозайнятості нового типу; становлення «гуманної» зайнятості; посилення гнучкості ринку праці; зростання зайнятості в сфері середнього та малого бізнесу та ін. На нашу думку, найбільш суттєвими характеристиками трудових відносин в умовах нової економіки постають кількісна гнучкість (змінюється або чисельність зайнятих, або оплата їх праці), функціональна гнучкість (використовується наявний контингент, фірма змінює кількість робочих годин, перенавчає персонал, змінює для нього робочі місця), просторово-часова гнучкість (використання нестандартних, гнучких форм зайнятості та організації трудової діяльності, впровадження гнучких режимів праці, диференційованих форм найму та звільнення). Зокрема уряд схвалив Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця» на умовах трудових договорів та Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Вони вважають, що така зайнятість базується на низькому рівні оплати праці, призводить до порушень безпеки праці, закриває шлях до подальшої освіти, професійного та карєрного росту, призводить не тільки до погіршення умов роботи та зниження рівня оплати праці, напруження відносин між працівниками, але й негативно впливає на їх єдність і перешкоджає вступу в профспілки [11].Регулювання та підтримка з боку держави на українському ринку праці розвитку інноваційних форм зайнятості повинні стати провідником економічного зростання. На зміну «гнучкості заради виживання» повинна прийти «гнучкість заради зростання». Але необхідно підкреслити, що для розвитку інноваційної зайнятості в Україні існує багато перешкод: високий освітній потенціал населення використовується неефективно, професійно-кваліфікаційна структура зайнятості деформована, основні фонди зношені, високий рівень професійного ризику, існує проблема бідності серед зайнятого населення. Отже, у звязку з упровадженням інновацій, повязаних з процесами інформатизації та компютеризації суспільства, що зумовлюють використання гнучкого графіка роботи і є основою поширення інноваційних форм зайнятості, потребують доопрацювання норми трудового законодавства України в частині регулювання інноваційної зайнятості, зважаючи на невизначеність нормативного підґрунтя для використання цієї діяльності, недосконалість як фінансової, так і інформаційної підтримки з боку держави. На ринку праці доцільно реалізовувати програми професійної підготовки та перепідготовки кадрів, метою яких має стати ліквідація соціальної напруженості, що виникає в ході реструктуризації економіки в процесі переорієнтації її на розвиток пріоритетних напрямів, що дозволить ефективно використовувати освітній потенціал суспільства та розвивати нові інноваційні форми зайнятості.