Формування та функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Робота виконана у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. КОЛОДІЙ Антоніна Федорівна, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри політичних наук та філософіїСучасна система місцевого самоврядування в Україні, яка за своєю суттю має бути формою поєднання безпосередньої демократії та представницької, характеризується нагальною потребою суттєвого вдосконалення. Активізація суспільно-політичних процесів упродовж декількох останніх років вказує на необхідність реформування місцевого самоврядування в Україні, наповнення його реальним змістом, підвищення ролі представницьких органів місцевого самоврядування (далі - ОМС), як найбільш дієвого виразника волі жителів територіальної громади. Відтак, колізія щодо визначення основного елемента цієї системи: територіальної громади чи ради як носія функцій місцевого самоврядування, закладена в основних положеннях Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування (далі - Європейська Хартія), потребує вирішення. Дисертація повязана з темами, що досліджуються кафедрою державного управління та місцевого самоврядування “Публічна самоврядна влада в зарубіжних країнах” (ДР № 0108U001509) та “Розвиток місцевого самоврядування в Україні в контексті адміністративно-територіальної реформи” (ДР № 0107U001601), у розробці яких дисертант брав участь у частині вивчення процесу формування та функціонування представницьких ОМС в Україні та зарубіжних країнах. розглянути представницькі органи місцевого самоврядування в Україні як складову системи місцевого самоврядування;У першому розділі - “Теоретико-методологічна основа формування та функціонування представницьких органів місцевого самоврядування” - розкрито теоретико-методологічну основу формування та функціонування представницьких ОМС, зокрема розглянуто статус ОМС крізь призму розвитку теорій місцевого самоврядування, висвітлено еволюцію наукових поглядів щодо представницьких ОМС в Україні та процес їх становлення, проаналізовано понятійно-категорійний апарат. У наявних фундаментальних наукових доробках організаційно-правові питання місцевого самоврядування розглядаються як певна система, а також у контексті функціонування окремих субєктів (громади, посадових осіб територіальних громад, рад, органів самоорганізації населення) та деяких складових (гарантій, повноважень, відповідальності тощо). Виявлено, що основними субєктами місцевого самоврядування Європейська Хартія визнає місцеву владу в особі її органів, на противагу Конституції України, де це територіальні громади. Попри певні переваги (право прийняття до розгляду та вирішення будь-якого питання, що належало до їх компетенції; економічної самостійності рад; винятковість компетенції кожної з них та ін.), основними недоліками означеного Закону було те, що місцеві ради визначалися представницькими органами державної влади і водночас не передбачалось механізму врахування загальнодержавних інтересів на місцях. У другому розділі - “Організаційно-правова основа формування та функціонування представницьких органів місцевого самоврядування” охарактеризовано представницькі ОМС як систему, виявлено особливості формування місцевих рад в Україні, проаналізовано співвідношення компетенції та повноважень, їх реалізація представницькими ОМС.Огляд наукових джерел дає підстави стверджувати, що організаційно-правові аспекти місцевого самоврядування розглядаються як певна система, так і в контексті функціонування окремих субєктів та їх складових; висвітлюється здебільшого виборчий процес формування рад, їх статус та функціональна діяльність; зважаючи на істотні відмінності у питаннях організації місцевого самоврядування зарубіжних країн, необхідне усвідомлення міжнародного досвіду та прагматичне його сприйняття. Виявлено протиріччя, яке породжує неузгодженість понятійно-категорійного апарату, виникнення проблем розподілу повноважень між субєктами влади, оскільки Європейська Хартія визнає основними субєктами місцевого самоврядування місцеву владу в особі її органів, на противагу Конституції України, де - територіальні громади. Доведено, що в Україні мають місце необґрунтовані підходи до формування організаційно-функціональної структури рад у частині визначення їх загального складу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ