Формування та еволюція пероністського режиму в Аргентині (1946–1989 рр.) - Автореферат

Формування та еволюція пероністського режиму в Аргентині (1946-1989 рр.)Аргентинська специфіка полягає також у тому, що циклічні кризові явища в економіці держави асоціювалися зі слабкістю влади і певних державних керівників, тим самим даючи прихильникам сильної руки у владі потужні аргументи для утвердження доцільності авторитаризму в його різноманітних проявах. Інший аспект актуальності вбачається у повсякчасній потребі аргентинського соціуму у реформуванні політичної системи на фоні нестійкості політичних режимів, доволі тривалої відсутності консолідованої системи політичних партій і жорсткого протистояння між ними, що серйозно підривало можливість створення оптимальних умов для стабільного соціально-економічного розвитку. Зважаючи на актуальність теми дослідження, а також рівень її вивчення у вітчизняній і світовій історичній науці, автор здійснив спробу вирішити важливу наукову проблему, що полягає у встановленні і визначенні комплексу передумов, причин, обставин і чинників, що сприяли формуванню і перемозі демократичним шляхом відверто популістського режиму з властивими його лідеру авторитарними методами реалізації політичної влади. ? емпіричним шляхом розробити авторську концепцію про характер і особливості множинних звязків між персоніфікацією політичної ідеології і режиму політичної влади на аргентинському прикладі післявоєнного розвитку держави і суспільства; ? зясувати причини високого політичного впливу представників військових еліт Аргентини, а також звязок між декларованими ними підходами до реалізації виборчого права громадян, як основної передумови демократичних суспільних відносин і подолання кризових явищ в економіці, та часто протилежними політичними і соціально-економічними наслідками;Характеризуючи проблему, автор врахував історичні особливості формування політичних систем і режимів у Латинській Америці та Аргентині. .Вплив католицької церкви на політичні процеси в країнах Латинської Америки, в тому числі в Аргентині, розглядається у збірнику праць співробітників Інституту Латинської Америки РАН Перона; 2) роботи, присвячені соціально-економічним джерелам перонізму; 3) дослідження, де висвітлюється діяльність партій в Аргентині, насамперед Хустисіалістської (пероністської); 4) напрацювання, які характеризують роль католицької церкви у політичному житті Аргентини; 5) розробки стосовно соціальної політики пероністів; 6) публікації, що відображають особливості врядування Х.Д. Важливими для розуміння соціально-економічних джерел перонізму є праці представників не тільки економічної, але і соціологічної думки, що дозволяють підтвердити висновок, що головним чинником впливу перонізму на аргентинців була масова бідність у поєднанні із втратою бізнесом розуміння того, що в бідній країні рано чи пізно починає відставати розвиток виробництва товарів і послуг. Діяльність політичних партій в Аргентині, зокрема Хустисіалістської (пероністської), неодноразово відображалася у роботах істориків США та Аргентини.Так, певні політичні сили час від часу у своїй агітаційній роботі проти владних режимів звинувачували уряд і парламент у зайвих витратах на збройні сили, що викликало невдоволення військової верхівки і вело до її участі в підготовці державних заколотів з метою не допустити скорочення кадрового складу армії й обсягів її фінансування. При цьому практично не враховувалося, що армія в демократичній системі і збройні сили в суспільстві, де домінувала персоніфіковане сприйняття влади, яку обовязково мав очолювати «видатний лідер», наділений якнайкращими рисами, знаходилися в різних площинах, а їх очільники мали протилежні погляди на власну роль у державному житті і політичній діяльності. В Аргентині цей варіант не був реалізований значною мірою через поразку військових у війні з Великобританією, причиною якої була суперечка про належність Мальвінських островів. Перона з країни, почав боротьбу з перонізмом, зокрема, розпочалися репресії проти профспілкових лідерів, була відмінена Конституція 1949 р. Пероністи та комуністи не мали можливості взяти участь у виборах, оскільки діяльність цих партій була заборонена, але у 1964 р. заборона була скасована.

Основний зміст роботи